Цивільна безпека
Розділ
III Методи визначення характеристик надзвичайних
ситуацій
3.1. Методика визначення
величини негативного впливу надзвичайної ситуації на людину та довкілля
Незалежно від джерела виникнення, всі надзвичайні ситуації мають практично однакові чинники негативного
впливу на людину та її життєве середовище. Це механічний (кінетичний) вплив ударної
хвилі (УХ) при вибуху газоповітряних сумішей (ГПС), вибухових речовин (BP), технологічних установок, при ураженні
уламками під час обвалення будинків і споруд, чи від сучасної зброї; тепловий вплив від
всіляких пожеж; хімічний вплив від токсичних викидів небезпечних
хімічних речовин (хімічної зброї); радіоактивне враження при радіаційній аварії (ядерному
вибуху) і т. ін.
Встановлено низку фіксованих
значень негативних чинників, які відповідають тому чи іншому
ступеню враження людей, будинків і споруд, довкілля. Наприклад, при
надмірному тиску на фронті УХ (ДРф), який
дорівнює 70 кПа, можливі контузії людей, повне руйнування будинків, середній ступінь
руйнування ліній електропостачання, сильний ступінь руйнування
наземних резервуарів тощо. При концентрації
токсиканта LD50 можливий летальний вихід 50 % людей, котрі підпали токсичному ураженню. У випадку теплового впливу пожежі при утворенні вогненної кулі
зі щільністю теплового потоку 37 кВт/м2 відбувається руйнування розташованих поряд
ємностей, а при тривалості експозиції 30 с
буде смертельно вражено до 90 % людей.
Ефект ураження має ймовірнісний
характер, оскільки будь який вплив (надмірний
тиск УХ, кількість поглиненого токсиканту, теплоти, доза радіації тощо)
може спричинити наслідки різної важкості у конкретних людей. Тому підхід до визначення вражаючої дії негативних
чинників (ефекту ураження) має назву ймовірнісного.
Величина ймовірнісного ураження (ефект ураження) Рур (вимірюється в частках одиниці або відсотках) відображається, як
наведено вище, функцією Гаусса (функцією помилок), котру використовують у вигляді:
де Pr —
пробіт-функція, відображає зв'язок між імовірністю ураження Рур і дозою негативного впливу D.
де a і b — константи для кожної речовини чи процесу, що
характеризують специфіку і рівень небезпеки їхнього впливу.
Рішення рівняння (3.1) в табличній формі наведено в додатку ІІІ, табл.ІІІ.1. Рівняння (3.1) можна
подати у вигляді:
Величина Рур змінюється в
інтервалі від 0 до 1, наприклад при Pr = -3, Рур = 0,014; при Pr
= 0, Рур = 0,5; при Pr = + 3, Рур = 0,9986.
Таким чином можна визначити
кількісні характеристики негативного впливу вражаючих чинників
НС на людину і довкілля.
3.2. Особливості структури
системи управління ризиками
Підхід до визначення величин
чинників негативного впливу HC на населення і території на
підставі аналізу кількісної оцінки ризику, особливо важливий
для регіонів, в першу чергу тих, де зосереджено
значний потенціал небезпечних виробництв і об'єктів з поєднанням
із складною соціально-політичною обстановкою
і недостатнім фінансуванням. У загальному випадку управління
ризиком — це розробка і обґрунтування оптимальних програм діяльності, спрямованих на ефективну реалізацію рішень у сфері забезпечення
безпеки. Рішення приймаються в рамках системи
управління ризиками. Головний елемент її діяльності — процес
оптимального розподілу обмежених ресурсів на зниження різноманітних видів ризику
з метою досягнення такого рівня безпеки населення і навколишнього
середовища, який тільки є мож
ливим з точки зору економічних і соціальних чинників. Основні
завдання системи:
встановлення рівнів прийнятного
ризику, виходячи з економічних і соціальних
чинників, побудову механізмів державного
регулювання безпеки;
1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 62 Повернутися на початок книги
