Цивільна безпека
Вступ
Пріоритетним завданням проголошеної
в Україні стратегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (HC) і забезпечення стійкості території, адміністративно територіальних одиниць (АТО) та об'єктів економіки (ОБ), якщо вони трапляються.
Виконання цього завдання вимагає прийняття науково обґрунтованих управлінських
рішень при плануванні заходів щодо зниження ризиків виникнення
надзвичайних ситуацій та мінімізації можливих наслідків. Необхідність
науково- методологічного забезпечення реалізації превентивної
політики щодо забезпечення прийнятого рівня безпеки надскладної системи «людина-техніка-середовище» (Л-Т-C) на підґрунті
ризик-орієн- товного підходу (РОП), спричинила інтенсивний розвиток досліджень проблем безпеки, управління і оцінки
ризику виникнення надзвичайних ситуацій, моделювання та прогнозування
їхнього розвитку. У зв'язку з цим запровадження
комплексної оцінки техногенної та природної безпеки держави, окремих її регіонів, адміністративно
територіальних одиниць на підставі оцінки безпеки окремих об'єктів
економіки набуло важливого значення. До того ж, досить часто керівники і персонал об'єктів
економіки бувають не готові до оперативного прийняття рішень щодо дій стосовно забезпечення
захисту працівників потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) та населення, котре мешкає поблизу, від вражаючих чинників HC, які створюються на них, і чекають розпоряджень
представників MHC марно втрачаючи час, хоча
при цьому добре розуміють, що дії на початковій стадії розвитку
надзвичайної ситуації зазвичай є визначальними у подальшому.
Однією з кількісних характеристик
небезпек є ризик, тобто ступень можливості впливу їхніх небезпечних
вражаючих чинників на систему Л-Т-C. Ризик появи надзвичайних ситуацій звичайно
розглядається як ймовірність або частота виникнення її джерела. У
той же час оцінка ризику характеризується невизначеністю, яка свідчить, що фахівці, котрі
визначають ризик, не мають змоги точно його описати. Під час прогнозування швидше вказуються межі можливості виникнення
останнього, визначені в процесі відповідного дослідження. Пов'язано це в першу чергу з тим, що навіть висококваліфіковані спеціалісти не можуть знати всіх
тонкощів реалізації процесів, що відбуваються у системі Л- Т-С, особливостей функціонування
обладнання виробництв, які існують на сьогодні.
Шобхідно також зауважити, що прогностичні оцінки небезпеки територій, адміністративно територіальних одиниць чи об'єктів
економіки для людини, на яких базується цивільна безпека (ЦБ) безпосередньо
не стосуються визначення кількісних характеристик ризику. O^l^rm апріорі
вважається, що при наявні існування ризику
надзвичайних ситуацій, вона може виникнути
в будь-якому випадку. Oднак розрахункові
показники небезпеки необхідні як підґрунтя превентивних заходів
попередження надзвичайних ситуацій. Pезультати
дослідження підходів до оцінки небезпеки територій, адміністративно
територіальних одиниць чи об'єктів економіки дають підстави
стверджувати, що чим більше цілеспрямованих вихідних показників
береться для цього, тим точніше оцінка. Так
при наявності 10 показників розрахунки, що виконуються за діючими методиками, надають
похибку в 6...8 %, при
5 показниках похибка складає 30...50 %, а при 3—75.80 %. Таким чином, для
максимального зменшення похибки у визначені небезпеки територій, адміністративно
територіальних одиниць чи об'єктів економіки
необхідно ідентифікувати як можна більше постійно діючих показників, котрі впливають на їхню безпеку.
Шйбшьш масштабними за наслідками
є надзвичайні ситуації, які спричиняють радіоактивне та хімічне
зараження навколишнього середовища. У
зв'язку з цим безсумнівна необхідність постійного
моніторингу радіаційного та хімічного забруднень (заражень) територій, адміністративно
територіальних одиниць та потенційно небезпечних об'єктів. Більш того, саме моніторинг є обов'язковим елементом для визначення необхідних заходів керівниками цивільного захисту (ЦЗ), вживання найбільш доцільних дій персоналом
підприємств та населенням, що опинилися на забрудненій (зараженій) місцевості. Oсобливе
місце у нейтралізації таких надзвичайних ситуацій посідає
фактор часу. Тому оперативне визначення даних для прийняття
адекватних управлінських рішень є важливою складовою всього
процесу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо
у воєнний час, коли обстановка може досить швидко змінюватися.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 62 Повернутися на початок книги
