Цивільна безпека
На основі прогнозу масштабів
можливої НС або, що виникла, вживаються
заходи щодо захисту населення і територій в рамках єдиної системи ЦЗ за двома основними
напрямками:
превентивні заходи щодо зниження
ризиків і зменшення масштабів НС, які здійснюються завчасно;
заходи щодо локалізації (ліквідації) НС, які вже
виникли (екстрене реагування, тобто запровадження
АРіНР, відновних робіт, реабілітаційних
заходів і відшкодування збитків). Приклад розгортання пересувного
пункту управління при виникненні НС наведений на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Схема
обладнання пересувного пункту управління
Основна мета керування ризиком
полягає у визначенні шляхів (заходів) його
зменшення при заданих обмеженнях на ресурси і час. Таким чином, оцінка і керування ризиком — два аспекти, дві
фази єдиного ухвалення рішення, заснованого на характеристиці
ризику, яка є кінцевою ланкою його оцінки і початковою ланкою
керування.
Наукова достовірність оцінки
ризику на кожний конкретний момент відносна, і всі процедури
її потребують систематичного коригування з урахуванням досягнень фундаментальних
наук. До того ж вона представляє собою процес оцінки цифрових
значень можливостей та наслідків відповідних подій і не містить ніякого соціального
чи економічного елемента. Проте при використанні оцінок ризику
необхідно враховувати також, яким чином населення
реагує на реальні або уявні види ризику. Можна не сподіватися, що уряд і регулюючі органи країни будуть
вживати потрібних для управління безпекою життєдіяльності
заходів не тільки на підставі кількісної оцінки ризику — їм прийдеться також враховувати реакцію населення і його розуміння ризику. Сьогодні оцінка ризику є єдиним аналітичним інструментом, котрий дозволяє, наприклад, визначити чинники ризику для здоров'я людини (стану екосистеми),
їхнє співвідношення і на цьому підґрунті окреслити пріоритети діяльності
щодо зменшення рівня ризику (тобто пріоритети керування ризиком). Якщо проаналізувати цей вид ризику, з точки зору його зв'язку із забрудненням
довкілля, можна побачити, що він виникає
за умов існування джерела ризику, наявності його у визначеній, шкідливій для здоров'я
людини (або екосистеми) дозі та завдання
ним впливу відповідної дози токсичної речовини. Така структуризація самого ризику дозволяє виділити основні елементи
процедури оцінки рівня ризику (етапу
або фази), які складаються з виявлення потенційної
небезпеки, кількісної оцінки реакції людини
(екосистеми), оцінки реальної величини впливу на людину (екосистему), що містить визначення масштабу (рівня) впливу, його частоти
і тривалості. Заключна фаза процедури
оцінки ризику є результатом попередніх етапів і містить характеристику ризику, котра складається як з кількісних, так і якісних його оцінок.
2.3. Кількісна оцінка
ризику
Будь-яка
оцінка ризику починається з розгляду інформації про попередні події та їхні наслідки
і представляє собою, таким чином, процес передбачення, заснований на попередньому
досвіді.
Оцінка є кількісним описом
виявлених ризиків, у ході якого визначаються
такі їхні характеристики, як ймовірність прояву та розмір можливих
наслідків (збитку). Саме на етапі оцінки
формуються сценарії розвитку несприятливих ситуацій і для
різних величин ризиків можуть бути побудовані функції розподілу ймовірності прояви (настання збитку) в залежності від їхніх розмірів. Необхідно
відзначити, що оцінку ризику тих чи інших подій можна зробити тільки при наявності достатньої кількості статистичних даних. У протилежному випадку дані, котрі аналізуються, будуть не коректні, оскільки для «рідкісних явищ» імовірнісний підхід не може бути застосованим. Так, до чорнобильської аварії ризик загибелі в результаті аварії на
атомній електростанції вважався біля 2х10-1 на рік, що не відповідало дійсності.
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 62 Повернутися на початок книги
