Бюджетний менеджмен
Відповідно до задач фінансовий
міський відділ виконує наступні функції:
забезпечує проведення в життя
фінансової політики;
організовує роботу по складанню
проектів бюджетів міст;
вносить пропозиції щодо розподілення
доходів та видатків бюджету міста;
розглядає проекти зведених
кошторисів видатків виконкому;
організовує та забезпечує
виконання бюджету міста, складає розпис
доходів та видатків міського бюджету; виконує бюджет;
розглядає звіти та баланси
управлінь та відділів виконкому міського Ради народних депутатів;
перевіряє та затверджує кошториси
бюджетних установ;
контролює ефективне використання
коштів бюджету;
контролює бухгалтерську звітність
та облік в бюджетних установах міського підпорядкування;
аналізує систему оподаткування
та вносить пропозиції щодо її вдосконалення.
Структура міського фінансового
відділу
Очолює відділ завідуючий, який має заступників - за посадою начальників
відділів. До складу керівництва відносяться також.
головний бухгалтер та бухгалтери 1 і 2 категорії;
ревізори-інспектори;
головний економіст.
Міський фінансовий відділ
має наступні відділи та структурні підрозділи відповідно до
типового штатного розпису.
Бюджетний відділ;
Відділ планування та налізу
доходів бюджету;
Відділ фінансування апарату
управління;
Відділ фінансування місцевого
господарства;
Канцелярія,
машбюро, водій.
Рекомендована чисельність
робітників фінансового відділу - 38 осіб.
3.3. Державне казначейство
України
Перш ніж звернутися до сучасних
проблем функціонування інституту казначейства, доцільно розглянути
історичні аспекти його виникнення та розвитку.
Існує думка,
що термін ''казначейство'' походить
від поняття ''скарбниця'', що в перекладі.
з тюркського означає сукупність
фінансових ресурсів держави;
з англійської - ''казначейство'' (the Treasury) - це скарб, цінність.
Дві тисячі років тому в Індії
була написана робота про гроші під назвою ''Арташастрі''. У ній наведено тлумачення скарбниці як багатства держави, до якого, крім детально перелічених доходів, включалося золото, дорогоцінні камені і метали, а також усі види сільськогосподарської продукції.
У роботі відзначалося, що армія і скарбниця - найбільш важливі інструменти влади, тому
повинні контролюватися правителем.
Історично казначейство виконувало
кілька задач.
збереження багатства країни;
карбування монет під королівським
наглядом;
було місцем нагромадження
платежів держави і здійснення виплат;
ведення записів усіх операцій.
Згодом функції казначейства
змінювалися.
у зв'язку
з появою центральних банків функцію карбування монет і емісії
грошей було передано центральним банкам;
одержання і видачу платежів
стали виконувати банки.
Структура і роль казначейства
в окремих країнах визначається.
історичними і культурними
факторами;
економічною ситуацією;
розподілом повноважень між
різними державними установами.
На Русі саме розвиток фінансових
відносин у 18 столітті сприяв появі вищих фінансових установ, що мали назву „прика- зи".
Ця система управління була заснована на дорученнях певній особі вести справи. Головний суддя, що сидів в „приказі" особисто приймав рішення, що не сприяло розвитку зацікавленості в державних справах. Тому виникла необхідність здіснення реформи
шляхом заміни системи особистих доручень на систему державних
установ.
Наприкінці
18 століття Петром I були засновані колегії, як вид державної установи, за напрямами управління
народним господарством. Кожний член колегії
мав право голосу, всі питання вирішувалися колегіально. Питання фінансів вирішувалися камер- колегією
відповідно до законодавчого акту „Установа і регламент камер-колегії", що був підписаний Петром I. Камер-колегія стала першим органом управління та контролю над доходами
держави, прообразом сучасного Міністерства фінансів. Але завдання, що вирішувала камер-колегія, були занадто вузькі,
що лишило діяльність цього органу державного значення.
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 301 Повернутися на початок книги
