Вікова психологія
зусиль, щоб співіснувати в кризі. Власну
негнучкість людина подає як силу волі, твердість характеру; • визнаючи
неминучість кризового стану, особистість з продуктивним типом шукає виходу
з нього через засвоєння нової конструктивної життєвої стратегії, аналізуючи позитивні
та негативні сторони скрутної ситуації.
|
Рис. 3.73. Типи ставлень особистості до кризи за Титаренко |
Якщо людина відмовляється реструктуризувати досвід та цінності під час кризи, то почуття спаду переросте у почуття покірності та нереалізованості.
Конструктивне подолання цієї кризи завершує досягнення особистісної зрілості, що формує у людини почуття різниці між розумом і мудрістю, гордістю та скромністю, кар'єрою і продуктивною працею, товаришами та друзями, існуванням і життям. Відновлення сил внаслідок розв'язання кризи дозволить втілити життєву енергію у справді суттєві речі.
Крім означеної вище
вікової кризи, людина середнього дорослого віку може зіштовхнутись з мотиваційною кризою. Особистість, що
втратила родину чи батьків, які складали сенс її життя, потрапляє в ситуацію
безцільності свого існування, втрати життєвої орієнтації. Кульмінаційною точкою
кризи, за думкою В.Франкла, є досягнення стану екзистенційного вакууму.
Екзистенційний вакуум має місце, коли
старі пріоритети обезцінились, а нові ще не вироблені. Особистість, переживаючи
почуття втрати основного життєвого мотиву - сенсу життя,
почувається вкрай спустошено та розгублено. Перебуваючи у кризі, особистість
вдається до стратегій її подолання, які можна поділити на конструктивні та
деструктивні. За думкою Т.М. Титаренко, доречне використання наступних
конструктивних стратегій:
|
Рис. 3.74. Конструктивні стратегії подолання мотиваційної кризи за Титаренко |
При використанні стратегії «порівняння, що йде донизу», особистість порівнює себе з іншими людьми, що потрапили в гірші обставини, яким набагато важче, що надає їй сил пристосуватись до скрутних обставин. Стратегія «передбачений сум» налаштовує людину на прогнозування найгірших поворотів долі. Їх усвідомлення дозволяє легше переносити випробування. Зміну ставлення до кризи викликає прийом «позитивне тлумачення», в процесі використання якого людина виокремлює крім негативних ще й позитивні аспекти скрутної ситуації, що дозволяє витримати випробування. В основі стратегії «прийняття ролі» покладено тимчасове уподібнення себе щасливим, везучим людям.
До деструктивних стратегій відносяться алкоголізм, наркоманія, суїцидальні дії, які є свідченням неспроможності особистості самотужки подолати проблему і необхідності зовнішньої допомоги.
3.5. Психологічні особливості людей похилого віку
Старіння як психофізіологічне явище
Завершальним етапом людського життя є
пізній дорослий вік, який в наукових колах ще називають
геронтогенезом. Більшість вчених вважає, що даний вік починається
з 60-ти років і через його значну тривалість додатково розподіляється на
окремі фази. Доречність цього розподілу визначається й значною диференціацією
представників цього періоду - люди похилого віку дуже відрізняються своїми
рисами характеру та поведінкою.
|
Рис. 3.75. Фази пізнього дорослого віку за Крайг |
Найважливішим завданням для людини похилого віку на початку цього періоду є адаптація до прогресуючого старіння.
Хоча старіння - це типовий віковий процес більшості живих організмів, єдиного підходу щодо тлумачення науковцями його причин не існує. Натомість, розповсюдженими є теорії пояснення старіння людини, зміст яких можна умовно звести до двох груп:
1 ... 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 ... 110 Повернутися на початок книги
