Загальна психологія
Словник
Аа
Абсолютна чутливість — показник здатності відчувати подразники мінімальної величини, що діють на аналізатори людини. Абсолютна чутливість — індивідуальна характеристика, що специфічна для кожної людини.
Абсолютний поріг чутливості — кількісна характеристика відчуттів, мінімальна та максимальна величина подразника, що викликає адекватні відчуття. Мінімальної сили подразник становить нижній абсолютний поріг відчуття, а максимальний — відповідно верхній абсолютний поріг відчуття.
Абстрагування — операція мислення, що полягає у визначенні істотних ознак та властивостей предмета чи явища при одночасному відволіканні від неістотних.
Абстрактне мислення — один із найскладніших специфічно людських видів мислення, що передбачає розуміння та використання понять, термінів та інших абстрактних категорій.
Абулія—патологічне порушення психічної регуляції дій. Проявляється у відсутності спонукань до діяльності, в нездатності прийняти рішення і здійснити потрібну дію, хоча необхідність її усвідомлюється.
Автоматизм — послаблення або відсутність контролю свідомості при виконанні певних дій. Виявляється в двох напрямках — відсутній контроль за виконанням самої дії — автоматизм навички, не усвідомлюється причина виконання певної дії — звичковий автоматизм
Авторитет — 1) вплив індивіда, що базується на положенні, посаді, або статусі, що він займає: 2) визнання за індивідом права на прийняття відповідального рішення в умовах спільної діяльності.
Авторитетність — властивість людини мати певну вагу серед людй, бути для них джерелом ідей і користуватися визнанням і повагою.
Аглютинація—механізм створення нових образів уявою, що виявляється у поєднанні декількох компонентів різних образів. Шляхом такого умовного «склеювання» виникли образи русалки, кентавра тощо.
Агнозія — порушення різних видів сприймання, що виникає при певних ураженнях мозку. Буває зоровою, тактильною, слуховою.
Аграфія — неможливість виконувати рухи, необхідні для письма, що виникає внаслідок різних розладів мовлення. Дані порушення письма проявляються або в поній втраті здатності до написання, або в грубому викривленні слів, пропусках складів і літер, нездатності об'єднувати літери в склади, склади в слова тощо.
Агресивність — емоційний стан або особистісна риса людини, що характеризується грубістю, нестриманістю, прагненням невмотивовано заподіяти шкоду іншим людям. Як ситуативний вияв прийнятна для всіх людей, але постійні прояви оцінюються як шкідливі для суспільства та самої людини.
Агресія — дії чи наміри людини заподіяти навмисну шкоду іншим чи собі, прояви ворожості, нападу тощо.
Адаптація — в широкому розумінні — пристосування до подразників, зовнішніх умов існування. Найчастіше проявляється в людини як сенсорна — зміна чутливості як реакція пристосування аналізатора до подразника, і соціальна — процес та результат активного пристосування людини до нових умов соціального середовища.
Адекватність — філософське поняття, що вживається в психології як відповідність суб'єктивних образів психіки людини об'єктивній дійсності (наприклад, сприймання, уяви, самооцінки).
Ажитація — афективна реакція людини, що проявляється у відповідь на загрозу для життя, аварійну ситуацію та інші психогенні фактори.
Активність — всезагальна характеристика живих істот, їх власна динаміка як джерело перетворення або підтримання ними життєво значимих зв'язків з навколишнім світом
Актуалізація — перехід психічних характеристик в робочий стан, використання їх людиною. Термін вживається переважно по відношенню до пізнавальних процесів — пам'яті, уваги, мислення та уваги як стану свідомості.
Акцентуація рис характеру—надмірне посилення окремих рис характеру людини, крайній варіант норми, що може викликати особистісні проблеми.
1 ... 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 ... 87 Повернутися на початок книги
