Головна
     

Основи культурології

Поп-арт (від англ. popular - популярний, народний) - на­прямок, що прагне до подолання дистанції між елітарною і масо­вою культурою. Його представники: ДжДжонс, Р.Раушенберг, Р.Гамільтон, Дж.Дайн та ін. Поп-арт виступив своєрідною реак­цією на класичний елітарний абстракціонізм, розуміння якого потребувало від глядача значного рівня підготовки. Поп-арт кри­тикує відмову від фігуративності, безпредметність, вимагаючи повернення до об'єкту, реальності - але вже не абстрактної, не сти­лізованої, а до конкретного предмету. Представники поп-арту вва­жали, що художню цінність можна знайти у будь-якому предметі, використовуючи і комбінуючи у своїх композиціях об'єкти різного плану.

Детальніше з характеристикою основних течій мистецтва другої половини XX століття можна ознайомитися в роботах: В.Г.Власов «Стили в искусстве», СПб., 1995. Т.1; Борев Ю. Эстетика. - М., 2002.

13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів

Глобалізація є найважливішим, найвпливовішим і найви­разнішим процесом у сучасних світових суспільних відносинах. Це принципово новий етап у розвитку людства, що якісно відріз­няється від попередніх історичних формацій. Виділяють чотири основні виміри глобалізації: економічна, військова, екологічна і соціально-культурна. Зокрема, в економічному вимірі процес гло­балізації узгоджується з переходом від індустріального суспільства до постіндустріального. У соціальному вимірі глобалізація роз­глядається як процес безпрецедентного розширення інформації й комунікацій у світовому просторі. Інформаційну революцію слід вважати не проявом чи наслідком, а передумовою, чинником глоба­лізації. Без перевороту в інформаційно-комунікативних технологі­ях процес глобалізації був би неможливим.

При цьому слід зауважити, що глобалізація означає не тільки прискорення розвитку соціально-економічних процесів, але ви­ведення їх на новий якісний рівень. Взаємозалежність між краї­нами, соціальними спільнотами набуває планетарного характеру. Найхарактернішою ознакою глобалізації є посилення взаємодії та взаємозалежності народів світу, завдяки чому формується «світо­ве суспільство», планетарний соціум. Це виражається в інтеграції окремих елементів суспільств у глобальні світові структури, в осла­бленні традиційних зв'язків й орієнтації на уніфіковані цінності. Ядром світового суспільства виступає глобальна економіка.

Один з суттєвих проявів процесу глобалізації - взаємодія куль­тур. Відбувається їх взаємне збагачення, поширення кращих зраз­ків національних культур на соціальному просторі земної кулі, що робить їх надбанням усього людства. Завдяки розвитку телекому- нікацій фактично руйнуються національні кордони у поширенні інформації та утворюється єдиний світовий інформаційний про­стір, в межах якого складаються універсальні культурні, світо­глядні, етичні стандарти. Глобалізація неминуче постає також як історичний процес уніфікації традицій, культур, релігій, ідеологій, що виражається в понятті « культурно-історична, або ментальна глобалізація». Антропологічна єдність людства як біологічного роду доповнюється нині його культурною єдністю. Це виражаєть­ся у тому, що збільшується ступінь знайомства людей з культурами інших народів, поглиблюється розуміння специфіки інших куль­тур, складаються спільні оцінки культурних досягнень незалежно від того, в якій культурі вони з'явилися. Все більшої сили набу­ває культурна інтеграція всесвітнього масштабу, створюються потенційні можливості налагодження особистісних контактів у глобальному просторі, що полегшує становлення порозуміння між суб'єктами світового суспільства, формування спільних цілей со­ціального розвитку.

Водночас є глобалізаційні прояви, які оцінюються негативно або, принаймні, неоднозначно. Так, взаємодія культур часто здій­снюється у напрямку поглинання західною культурною традицією всіх інших культур, що загрожує розмиванням національної само- ідентичності населення країн, які втягуються в глобалізацію під прапором вестернізації. Існує навіть думка, що глобалізація - це всього лише поширена вестернізація, дифузія західного капіталіз­му, його інститутів та соціально-культурних орієнтацій на решту світу.

 

1  ... 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94  ... 128 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту