Основи культурології
Культура, таким чином, з самого початку існування суспільної організації і протягом всієї первісної епохи по відношенню до окремого індивіда носить насамперед репресивний та обмежувальний характер.
Засвоєння та передача необхідних зразків поведінки здійснювались шляхом показу та копіювання, передавались від покоління до покоління, перетворюючись у затверджений ритуал. Все життя первісної людини проходило у виконанні безлічі ритуальних обрядів та процедур, які, не маючи раціонального пояснення, набували магічного характеру. Ритуали являють собою особливі символічні дії, що забезпечували емоційно-смислове ототожнення індивіда зі своїм родом, передачу досвіду, згуртування роду і релігійно-магічний вплив на різні явища й обставини (наприклад, ритуал ініціації). Ритуали вимагали від кожного індивіда сліпо, неусвідомлено наслідувати усталені зразки поведінки і цілком виключали творчу самостійність. Первісний колектив заперечує індивідуальність і новаторську поведінку, а тому тільки традиційна поведінка знаходила моральне схвалення. Таким чином, табу і ритуали виступали найважливішими регуляторами суспільних відносин у первісну епоху.
Головним інформаційним каналом первісної культури, у зв'язку з відсутністю писемності, була трудова діяльність. Засвоєння і передача смислу трудових операцій відбувалися в невербаль- ній формі, тобто без слів. Показ та наслідування були основними засобами навчання і спілкування в общині. Дії, після яких спостерігався якийсь корисний результат, ставали зразками, котрі копіювались і передавались від покоління до покоління.
Третьою важливою характеристикою свідомості первісної людини було домінування образно-емоційних, інтуїтивних моментів у мисленні, віри, що найбільш яскраво проявляється в міфологічній картині світу. Більш детально про особливості міфологічної свідомості дивись роботу Кессиди «От мифа к логосу».
Важливою характеристикою первісної культури був її синкретизм (від грецьк. - поєднання) - відсутність диференціації її форм на науку, релігію, мистецтво. Всі сфери тісно пов'язані з розмаїттям форм практичного життя первісної людської спільноти.
7.3. Особливості первісного мистецтва
Мистецтво на ранніх етапах розвитку людства можна розглядати як своєрідну магічну форму інобуття реальності, що є підставою для розповсюдження теорії магічного походження мистецтва, яка вважається найбільш поширеною та визнаною. Згідно з цією теорією, першими митцями були шамани, а твори мистецтва - зображення тварин, на яких вони вражені списами чи стрілами - символізували успіх у полюванні тощо.
Первісне мистецтво виступало універсальною мовою духовного життя первісного суспільства, виражало колективний погляд на світ, а не на особисті погляди авторів художніх творів. Мистецтво як засіб виразу духовного життя первісної людини було безпосередньо вплетене в практичне життя. Тому ритуальні маски, статуетки, натільні та наскальні малюнки ніколи не виступали за властивими їм функціями для своїх творців як витвори мистецтва. Для первісної людини художня функція в них поки що немовби «спить», і тому сьогодні, сприймаючи їх як мистецтво і відносячи їх до арсеналу художньої культури людства, сам термін «первісне мистецтво» нам слід вживати із значною мірою умовності.
Вершиною первісного синтезу людської діяльності було образотворче мистецтво, яке починається із знаково-символічних зображень. Вони закріплювали необхідний досвід і важливі форми поведінки. Приблизно таке ж ідеологічне навантаження мав танок, який міг бути ритуальним та побутовим, мисливським і військовим, чоловічим або жіночим, імітував сцени господарської діяльності, статевих відносин тощо.
Більшість витворів первісного мистецтва пов'язана з образами тварин - мамонти, бізони, олені. Що стосується зображень людини, то за кількістю пам'яток, котрі дійшли до наших часів, вони посідають друге місце. Причому абсолютна більшість з них - це зображення жінки, що обумовлено насамперед тривалим домінуванням матріархату в історії первісного суспільства. Жінка була продовжувачем роду та традицій, а відтак - берегинею ритуальних секретів і племінної моралі.
1 ... 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 ... 128 Повернутися на початок книги
