Основи культурології
Інтегративна функція полягає в об'єднанні людей - у соціальні групи, народи, держави. Будь-яка соціальна спільнота, у якій складається своя культура, скріплюється цією культурою. Збереження культурного спадку, історичної пам'яті створює зв'язок між поколіннями, на якому будується історична єдність нації і самосвідомості народу як існуючої протягом століть спільноти людей. У своїх дослідженнях відомий французький мислитель Е. Дюркгейм вважав, що саме засвоєння культури створює у людей тієї чи іншої групи почуття спільності, приналежності до однієї нації, релігії. Таким чином, культура згуртовує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність суспільства. Слід зазначити, що інтегративна функція культури носить складний та суперечливий характер і тому культура може виконувати і дезінтегративну функцію: культурні відмінності утруднюють спілкування людей, виступають як бар'єри, що відокремлюють групи і спільноти. Люди, що належать до одного і того ж культурного кола, сприймаються як «ми», а представники інших культурних кіл - як «вони».
Етноси, нації, країни розділені не стільки політичними й географічними межами, котрі легко долаються і змінюються, скільки своїми культурно-психологічними особливостями, ментальністю (феномени ментальності та ідентичності вже розглядалися вище), котрі мають багатовікову історію і здатність до стійкого супроти- ву спробам асиміляції і чужорідного впливу. Саме тут проходять рубежі індивідуальності і суверенітету народу, формується його «душа». Незважаючи на втрату економічної та політичної незалежності, на спроби створення величезних імперій, малі етноси і народи зберігались і відроджувались саме завдяки вірності своїй культурі, психологічному складу, способу життя, звичаям, вірі тощо. Історія свідчить, що культурні відмінності між спільнотами нерідко ставали причиною їх протистояння і ворожнечі. Особливо недовіра, побоювання і антипатії стосовно «чужих» культур і їх носіїв - народів, країн, соціальних груп - мали певні виправдання в минулому, коли контакти між різними культурами були слабкими, нечастими і мінливими.
Однак у ході світової історії поступово контакти культур посилюються, зростає їх взаємодія і взаємопроникнення. Широкі рамки культурної єдності створюються світовими релігіями. Єдина віра пов'язує різні народи, що складають «християнський світ», «світ ісламу», «буддійський світ». У ще більших масштабах проявляється об'єднуюча роль науки. Свідоцтво цьому - поява всемогутнього науково-технічного шару сучасної культури, котрий не має національної специфіки, і, поступово охоплюючи всі країни, нейтралізує тенденцію до розмежування людства. Всесвітня павутина Інтернету сплітає різні культури в єдине ціле. Найбільш яскраво інтегративна функція виявляється в процесах глобалізації. Інтегративна функція культури спрямована не на стирання культурних відмінностей, а на об'єднання людей як у рамках однієї культури, так і за її межами і, в кінцевому підсумку, - на усвідомлення єдності всього людства.
Серед численного кола теоретичної проблематики, що сформувалася в руслі культурології, слід виділити комплекс методологічних проблем періодизації історико-культурного процесу, спрямованості та сенсу історії; визначення наскрізних, надісто- ричних культурних цінностей, ідеалів, норм; проблем походження культури, її типологізації тощо.
1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
Культура, будучи органічною цілісністю, складається з безлічі складних підсистем. У цілому кожний елемент системи є необхідною, але не достатньою умовою функціонування культури. Елементи взаємодіють між собою, створюючи складний живий організм культури. Для найбільш повного і плідного вивчення культури в культурології застосовується метод класифікації, або типології, що являє собою метод наукового пізнання,. Суть типології полягає в уявному поділі соціокультурних систем і об'єктів на елементи з метою їх групування на основі узагальненої ідеалізованої моделі, або типу культури. Така методологія вимагає системних знань про склад елементів культури, зв'язки, функції, відносини, рівні організації, систему пріоритетних векторів її розвитку.
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 128 Повернутися на початок книги
