Основи культурології
Поняття «тип культури» символізує структуровану культурну цілісність, яка визначається системою реальних цінностей. Слід підкреслити, що категорія «тип культури» є досить невизна- ченою та дискусійною. Проблема культурної типології була в центрі уваги таких дослідників як М. Вебер, П. Сорокін, Г. Зіммель та інші.
Кожен тип культури як історично визначене локальне утворення є досить консервативним. Його сутнісні ознаки - норми, традиції, цінності - формуються та залишаються незмінними протягом століть. Саме цей консерватизм культури визначає її неповторність, унікальність у контексті світової культури. Щоб відчути себе представником того чи іншого типу культури, людина повинна підпорядкувати своє життя пануючим нормам та цінностям. Кожна людина є носієм культурно визначених характеристик і навпаки - кожен тип культури визначається певним типом особистості.
Спосіб життя людини як представника тієї чи іншої культури визначає конкретна система цінностей і світоглядних засад.
Категорія «культурна динаміка»
Досить часто поняття «культурна динаміка» вживається як рівнозначне поняттю «культурні зміни», проте в контексті наукових досліджень їх доцільно розрізняти. Поняття «культурні зміни» характеризується широким змістом, що ускладнює можливість його чіткого визначення.
Термін «динаміка» (від гр. - сила) використовується в природничих науках, наприклад - у фізиці. В культурології під культур- ною динамікою розуміють зміни, що відбуваються в культурі під впливом зовнішніх та внутрішніх сил. Характерними ознаками таких змін вважаються цілісність, спрямованість, періодичність та наявність певних тенденцій.
Процеси культурної динаміки найбільш адекватно інтерпретуються як розвиток. Культурний розвиток зумовлює зміни матеріальних та духовних складових культури, внаслідок яких відбувається повна трансформація структурних утворень культури або часткове зникнення деяких культурних елементів та зв'язків.
У сучасній культурології накопичено значний арсенал ідей та концепцій, що дозволяють здійснити науково-філософську інтерпретацію поняття «культурна динаміка», виходячи з різних гносеологічних позицій. Подібний методологічний плюралізм та широкий діапазон теоретичних досліджень дозволяє зробити висновок про відсутність у науковій теорії єдиних підходів до розуміння сутності та механізмів культурної динаміки.
Як фундаментальний механізм, що зумовлює культурну динаміку, розглядаються не ідеї та інтереси людей, а об'єктивна необхідність адаптації суспільства та культури до динамічних зовнішніх та внутрішніх ситуацій.
Поряд із об'єктивною необхідністю основними механізмами культурної динаміки культурологи виділяють своєрідні загальні передумови, які спричиняють динамічні трансформації культури. Структура та природа цих механізмів суттєво різниться залежно від теоретичних уподобань того чи іншого дослідника.
Відомий американський соціолог Т. Парсонс (1902-1979) аналізував динаміку культури в межах структурно-функціонального підходу і розробив теорію «людської дії», що включає культурну, соціальну, особистісну та органічну системи, які знаходяться в стані взаємного обміну. Цей взаємний обмін розглядається на рівні дії- діяльності: людина спрямована на функцію досягнення мети; при цьому соціальна підсистема забезпечує її інтеграцією дій у діяльність суспільства, а культура пропонує найбільш загальні взірці дій, принципи вибору цілей, пропонує цінності, вірування, знання, символічні засоби тощо. Соціальні та культурні зміни обумовлені процесами обміну інформацією та енергією, що відбуваються між соціальними системами.
Джерелом культурних трансформацій може бути надлишок або нестача інформації при обміні між системами. Деякими культурологами в основу культурної динаміки закладено принципи нерівномірного розвитку різних галузей та структурних одиниць культури. Так, П. Сорокін звертав увагу на відсутність рівноваги між знанням та незнанням, між різними рівнями та засобами людського сприйняття світу. Оригінальне розуміння основних механізмів культурної динаміки належить Ф. Ніцше.
1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 128 Повернутися на початок книги

