Інвестиційний аналіз
Основним фактором визначення економічного терміну життя інвестицій є ринковий попит на пов'язану з ними продукцію, роботи, послуги. Економічний термін життя інвестицій закінчується, як тільки зникає ринок для продукту або послуги, виробництво або надання яких є основою інвестиційного проекту.
З іншого боку, для проектів реального інвестування тривалість експлуатаційної фази може бути обмежена й періодом корисного використання основних засобів і нематеріальних активів. При цьому в аналітичній роботі необхідно враховувати, що терміни корисного використання основних засобів і нематеріальних активів, які застосовуються для нарахування амортизації, зазвичай не співпадають з економічним терміном життя інвестицій.
Безпосередньо в інвестиційному аналізі замість тривалості життєвого циклу частіше оперують поняттями «інвестиційний горизонт», або «розрахунковий період».
Інвестиційний горизонт (розрахунковий період) — це період, в межах якого порівнюватимуть витрати і вигоди з метою прийняття рішення щодо доцільності здійснення інвестиційного проекту.
|
Рис. 1.1. Послідовність етапів життєвого циклу інвестиційного проекту |
Якщо існує можливість оцінити витрати і вигоди протягом всього життєвого циклу проекту, то саме тривалість цього циклу є найкращим варіантом інвестиційного горизонту.
Розрахунковий період розбивається на кроки — відрізки, в межах яких проводиться агрегація даних, які використовуються для оцінки фінансово-економічних показників.
При розподілі розрахункового періоду на кроки необхідно враховувати:
- тривалість різних фаз життєвого циклу проекту, оскільки для забезпечення можливості перевірки фінансової спроможності проекту на окремих етапах його реалізації доцільно, щоб моменти їх завершення збігалися з кінцем відповідних кроків;
- періодичність фінансування проекту, щоб отримання і повернення коштів, а також процентні платежі припадали на початок або кінець кроку розрахункового періоду, що дозволяє оцінити їх вплив на ефективність та фінансову спроможність проекту;
- сезонність виробництва та реалізації продукції з метою точної оцінки пов'язаних з нею ризиків;
- інфляцію, оскільки бажано, щоб протягом кроку розрахунку ціни змінювалися не більш ніж на 5-10%;
- зручність оцінки людиною вихідної інформації (обмеження щодо розмірів аналітичних таблиць).
Кроки розрахунку визначаються їх послідовними номерами. Час в розрахунковому періоді вимірюється в роках або частках року і відлічується від фіксованого моменту t0 = 0, що приймається за базовий. Зазвичай, це період здійснення перших первинних інвестицій.
При порівнянні декількох проектів для них рекомендується вибирати один базовий момент.
1.4. Ефективність інвестицій та принципи її оцінки
Ефективність — категорія, що відображає відповідність проекту цілям і інтересам його учасників.
Залежно від ступеня врахування інтересів учасників інвестиційного проекту рекомендується оцінювати наступні види ефективності:
- ефективність проекту в цілому;
- ефективність участі в проекті.
Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для всіх можливих учасників і пошуку джерел фінансування. Вона включає:
- суспільну (соціально-економічну) ефективність проекту — враховує соціально-економічні наслідки здійснення інвестиційного проекту для суспільства в цілому, тобто як безпосередні, так би мовити «внутрішні», результати і витрати проекту, так і «зовнішні» — витрати і результати в суміжних секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти;
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 138 Повернутися на початок книги
