Інвестиційний аналіз
|
Рис. 7.1. Структурно-логічна модель фінансово-інвестиційного аналізу суб'єктів господарювання |
У процесі фінансово-інвестиційного аналізу суб'єктів господарювання реалізуються такі основні функції:
- оціночна — об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності, інвестиційної привабливості об'єкта аналізу;
- діагностична — встановлення причинно-наслідкових змін фінансового стану у кількісному і якісному вимірі впливу окремих факторів;
- пошукова — виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей поліпшення фінансового стану і розвитку економічної системи, обґрунтування механізму їх мобілізації:
- конструктивна — підготовка і обґрунтування прийнятих управлінських рішень.
Джерелом інформації для діагностики фінансового стану є фінансова звітність, примітки до фінансової звітності, статистична й оперативна звітність.
7.2. Методи фінансово-інвестиційного аналізу
В фінансово-інвестиційному аналізі використовуються різноманітні методи аналітичних досліджень.
Основу будь-якого аналізу становлять прийоми порівняння. Найчастіше в фінансово-інвестиційному аналізі проводять порівняння досягнутих результатів з такими базовими величинами як прогнозні, оптимальні показники, кращі світові та вітчизняні результати, а також міжчасові порівняння.
Результати порівняння можуть бути виражені в таких кількісних розрахункових показниках:
- абсолютне відхилення ( Ar ) — різниця значень порівнюваної характеристики та її базової величини:
Ar = X1 - x0, (7.1)
де ^1 — звітне значення показника;
х0 — базове значення показника.
- відносне відхилення, яке характеризується темпом приросту ( Tnp ), та показує зміну показника у відсотках до базового значення:
(7.2)
- коефіцієнт еластичності, що характеризує, наскільки відсотків зміниться значення результативного показника (х), якщо значення факторного показника (у) зміниться на один відсоток:
Виділяють декілька різновидів порівняльного аналізу:
- горизонтальний аналіз — побудова рядів динаміки показника з метою визначення тенденцій чи напрямків розвитку економічних явищ і процесів; передбачає порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
- вертикальний аналіз — розкладання економічних явищ на складові елементи, що дозволяє вивчити їх внутрішню структуру; передбачає розрахунок питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику (включаючи вплив кожної позиції звітності на загальну зміну результату);
- трендовий аналіз — оцінка динаміки процесу або явища на основі розрахунків базисних темпів росту і приросту показників, визначення тренду;
- міжгосподарський (або внутрішньогосподарський) аналіз — порівняння з показниками інших підприємств (структурних підрозділів), середньогалузевими або середніми загальноекономічними даними.
Вагоме місце в методології фінансово-інвестиційного аналізу займає прийом розрахунку відносних величин, на якому базується формування фінансових коефіцієнтів. В аналізі фінансово-інвестиційних показників розраховуються такі відносні величини:
- рівень виконання плану:
|
|
|
- рівень планового завдання:
|
- рівень динаміки:
1 ... 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 ... 138 Повернутися на початок книги
