Інвестиційний аналіз
|
Рис. 5.4. Графічна інтерпретація індексу прибутковості дисконтованих інвестицій |
5.6. Максимальний грошовий відтік
Максимальний грошовий відтік (Cash OutFlow, ^Fmax), який у вітчизняних літературних джерелах називається потребою у фінансуванні або капіталом ризику, відповідає максимальному за кроками розрахункового періоду значенню абсолютної величини від'ємного накопиченого сальдо грошового потоку від інвестиційної і операційної діяльності.
Графічно його сутність відображена на рисунку 5.5.
Приклад 5.8. Згідно з даними таблиці 4.6, максимальний грошовий відтік проекту дорівнює 189 тис. грн.
При інших однакових показниках оцінки ефективності інвестиційних проектів перевагу доцільно надавати проекту з меншим максимальним грошовим відтоком.
|
Рис. 5.5. Графічна інтерпретація максимального грошового відтоку з урахуванням дисконтування |
5.7. Метод кінцевої вартості майна. Модифікована чиста поточна вартість
Модель чистої поточної вартості в умовах існування недосконалого ринку капіталів, коли ставка за кредитами перевищує депозитну ставку, може бути перетворена в метод кінцевої вартості майна. Він передбачається, що чисті надходження грошових коштів у складі потоку реальних грошей проекту дисконтуються за депозитною ставкою, а чисті видатки — за кредитною ставкою:
Для визначення кінцевої вартості майна (КВМ) використовується формула:
де dFk — чисті надходження грошових коштів, грош. одн.; COF1 — чисті видатки грошових коштів, грош. одн.; і — ставка за депозитами, одн.; j — ставка за кредитами, одн.;
Приклад 5.9. Припустимо, що середня депозитна ставка на період реалізації інвестиційного проекту становить 12% річних. Тоді кінцева вартість майна дорівнюватиме 365 тис. грн.:
Застосування цього методу більш відповідає реальності, оскільки враховує відмінності у вартості власного та позикового капіталу.
Зауважимо, що недоліком методу кінцевої вартості майна є не- врахування особливостей поведінки інвесторів щодо комбінування власних та позикових джерел фінансування та вибору напрямів подальшого інвестування отриманих інвестиційних доходів.
Крім того, використання позикового капіталу для фінансування інвестиційних проектів здійснює позитивний вплив на рентабельність проекту за рахунок дії так званого податкового коректору. Він виникає в наслідок включення відсоткових платежів за використання позикового капіталу до складу валових витрат, на які зменшуються валові доходи підприємства при обчисленні прибутку до оподаткування. Отже, при цьому виникає додатковий дохід у вигляді економії на сплачених податках на прибуток, порівняно з ситуацією фінансування проекту виключно за рахунок власних джерел. Він називається ефектом фінансового важелю.
При традиційному обчисленні NPV такий вплив структури джерел фінансування проекту на його прибутковість враховується при формуванні показника середньозваженої вартості капіталу, яка використовується у якості норми дисконту. Дисконтування всіх елементів грошового потоку проекту відбувається з використанням єдиної для будь-якого періоду норми дисконту.
Проте, в багатьох випадках структура капіталу є динамічним параметром інвестиційного проекту, який змінюється в часі. Також можливою є ситуація, коли з часом змінюється й ставка податку на прибуток, наприклад, в наслідок переходу від збиткової діяльності до прибуткової або переходу на пільговий режим оподаткування тощо. Все це призводить до відповідної зміни середньозваженої вартості капіталу, яку доцільно враховувати при обчисленні поточної вартості інвестицій.
1 ... 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 ... 138 Повернутися на початок книги
