Головна
     

Інвестиційний аналіз

На думку Д. О. Єндовицького, у прогнозному інвестиційному аналізі для оцінки рівня середньозваженої вартості капіталу доцільно використовувати трьохфакторну адитивну модель залежності з вико­ристанням показника безризикової ставки доходності:

де ГВК — вартість власного капіталу, %; гПК — вартість позикового капіталу, %;

FRbk — рівень ризику, пов'язаний з необхідністю повного й сво­єчасного погашення фінансових витрат з обслуговування власного капіталу (дивідендні платежі, втрачена вигода за альтернативними вкладеннями та ін.), у порівнянні з ціною залучення коштів при без- ризиковій ставці доходності, %;

FRm — рівень фінансового ризику за позиковим капіталом, %. Відповідно до моделі Фама-Френч, доходність власного капіта­лу підприємства зворотно пропорційна коефіцієнту співвідношення балансової та ринкової вартості акціонерного капіталу.

Застосування розглянутих моделей в умовах України ускладню­ється відсутністю відповідної достовірної статистики фондового рин­ку. З цієї причини на практиці досить часто використовується модель кумулятивної побудови ставки дисконту.

Модель кумулятивної побудови ставки дисконту передбачає її визначення на основі такої формули:

де Ri — премія за г'-ий вид ризику інвестування, %;

di — рівень значущості (вагомості) г'-ого виду ризику, одн.; (di • Ri) — поправка на г'-ий вид ризику, %.

Нестабільність фінансових ринків, зміни структури інвестицій­ного капіталу впродовж періоду реалізації інвестиційного проекту, а, відповідно, і зміни середньої вартості інвестиційного капіталу, зумов­люють необхідність врахування в оцінках вартості інвестицій мож­ливої зміни норми дисконту в часі. Дисконтування грошових потоків при змінній в часі нормі дисконту передбачає визначення коефіцієн­та дисконтування для кожного елементу такого потоку за формулою:

де E. — норми дисконту відповідно на і-ому кроці розрахункового пе­ріоду (i = 0, t ), одн.

1.7. Аналіз інвестицій в умовах інфляції

Проведення аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів зумовлює використання при цьому таких по­нять як номінальна сума грошових коштів та реальна сума грошових коштів.

Реальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей внаслідок інфляції. Номінальна сума грошо­вих коштів — це оцінка реальної суми з врахуванням зміни купівель­ної спроможності внаслідок інфляції.

В фінансово-економічних розрахунках, що пов'язані з інвести­ційною діяльністю, інфляція може бути врахована одним з таких способів:

-     шляхом коригування нарощеної вартості грошей;

-     шляхом формування ставки відсотка з врахуванням інфляції, яка буде використовуватись для нарощування та дисконтування;

-     при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій з врахуванням темпів інфляції.

Інфляційне коригування грошових потоків при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій може бути виконане шляхом викорис­тання двох типів цін:

-     незмінних (постійних);

-     поточних (прогнозних).

Постійні ціни забезпечують зіставність різночасових показни­ків. При проведенні попереднього аналізу інвестиційного проекту, як правило, найчастіше використовуються саме ціни, зафіксовані на рівні, що існує у момент ухвалення рішення. Розрахунок показників в постійних цінах має певні переваги, пов'язані з простотою розра­хунку, оскільки вони базуються на реальній динаміці ключових па­раметрів проекту (собівартість продукції, обсяг продажів тощо), по­збавлені ймовірних помилок прогнозу.

Якщо грошові потоки розраховуються в постійних цінах, то розрахунки слід проводити в твердій валюті. Саме з цієї причини у більшості випадків при аналізі проектів міжнародними організаці­ями використовуються грошові потоки в постійних цінах, виражені в доларах США або євро.

 

1  ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22  ... 138 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту