Основи економічної теорії
Як продукція, вироблена в народному господарстві, розподілятиметься між членами суспільства? Це є одним із найгостріших соціальних питань. Чи одержить кожен рівнозначну частку? Чи невелика кількість людей одержить більшу частину виробленої продукції, залишивши всім іншим крихти? Чи значна різниця між заможними та незаможними? Чи буде підсилюватися й передаватися від покоління до покоління майнова нерівність між людьми? Чи нове покоління повинно починати з однакового рівня добробуту для кожного із членів суспільства? Закон обмеженості дає тяжкий урок: усі потреби не можуть бути задоволені. Отже, повинні бути переможці та переможені в боротьбі за володіння матеріальними та духовними благами. Таким чином, питання «ДЛЯ КОГО?» вказує на те, як вироблена продукція розподіляється поміж людьми.
2.2 Розподіл ресурсів та економічна система суспільства
У світі ще нікому не вдавалося відкрити формулу, відшукати єдиний «рецепт» найкращого засобу розподілу поміж споживачів обмеженої кількості ресурсів або продукції, яка виготовлена з них. Оскільки їхня кількість завжди обмежена, то суспільство кожного разу стає перед вибором: що необхідно виробити, користуючись цими обмеженими ресурсами, як це зробити і для кого. Безсумнівне протиріччя між потребами та можливостями їхнього задоволення в усі часи спонукало суспільство заздалегідь розраховувати, вирішуючи проблеми, — що, як і для кого виробляти. Наскільки успішно, наскільки добре може спрацювати вся сукупність господарчих установ (економічна система)? Від відповіді на це запитання економісти судять про якість суспільства. Адже насправді суспільний лад залежить від ефективності економічної системи, яка забезпечує розумний розподіл обмежених ресурсів. Отже, розподіл — це більш-менш пропорційне розміщення ресурсів для якихось цілей чи для певних людей. Трьома основними економічними системами сучасного світу є ринковий, адміністративно-командний (державний) та змішаний розподіл (див. п. 1.2)
Ринковий розподіл
У цьому навчальному посібнику йдеться в основному про ринковий розподіл, який ще називається системою приватного підприємництва або капіталізмом. Система ринкового розподілу дає ринку можливість визначити: що, як і для кого виробляти.
Ринок — це засіб зведення разом покупців та продавців з метою визначення умов обміну. Ресурси в багатьох країнах розподіляються за допомогою ринку. Наприклад, Україна є системою ринкового розподілу, який здійснюється за допомогою цін. Для обмеженого товару (пшениця) кількість людей, які бажають його придбати за нульовою ціною, буде дуже великою. Як же ринок, зводячи покупців та продавців, може вирішити цю проблему? Покупці, розуміючи, що вони можуть залишитися без пшениці за умови, якщо вони запропонують нульову ціну, будуть пропонувати позитивні ціни, тобто ціни, які перевищують нуль. У міру зростання ціни деякі великі покупці відмовляться купувати пшеницю. Продавці ладні будуть запропонувати більше пшениці за умови збільшення ціни. Врешті-решт на ринку встановиться та ціна, за якою кількість покупців дорівнюватиме кількості продавців. Отже, ринок розподіляє обмежені ресурсі поміж потенційних споживачів, регулюючи ціну, переконуючи покупців купувати й спонукаючи продавців продавати доти, доки їхня кількість не буде дорівнювати один одному. Таким чином, ринковий розподіл має місце на тих ринках, де урядове регулювання мінімальне чи зовсім його немає.
Адміністративно- командний розподіл
Альтернативним ринковому є адміністративно-командний або державний (урядовий) розподіл. Ще до того, як сили ринку прийдуть до вирішення якихось економічних проблем, уряд сам поспішає вирішити: що, як і для кого виробляти. Так, у колишньому CPCP держава й офіційні особи комуністичної партії використовували складну систему планування, щоб диктувати кожному підприємству: що треба виробити, як саме і для кого. Ця економічна система була однією з тих, у якій держава за допомогою системи планування здійснює розподіл ресурсів.
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 117 Повернутися на початок книги
