Основи економічної теорії
9,3
Білорусь
0,2
Бельгія
-2,7
Бразилія
-0,2
Болгарія
-5,0
Канада
-2,5
Китай
9,1
Данія
-4,7
Ефіопія
8,7
Естонія
-14,1
Фінляндія
-8,1
Франція
-2,5
Німеччина
-4,9
Греція
-2,0
Італія
-5,1
Японія
-5,3
Казахстан
1,0
Малайзія
-1,7
Молдова
-7,7
Нідерланди
-3,9
Норвегія
-1,5
Панама
2,4
Польща
1,7
Португалія
-2,7
Румунія
-7,1
Росія
-7,9
Іспанія
-3,6
Таджикистан
3,4
Туреччина
-5,6
Україна
-15,9
Велика Британія
-4,9
США
-2,6
Загалом у світі
-0,7
16.2 Моделі економічного зростання
Моделі економічного зростання являють собою певне абстрактне математичне вираження реальних економічних процесів та явищ. Ці моделі виходять з того, що збільшення реального обсягу випуску товарів та послуг відбувається за рахунок зростання таких факторів виробництва, як капітал та праця.
Модель економічного зростання Е. Домара
Однією з найпростіших моделей економічного зростання є модель Е. Домара. Згідно з цією моделлю, на ринку праці існує надлишкова пропозиція, що забезпечує сталість цін. Отже, обсяг випуску продукції залежить лише від одного фактора виробництва — капіталу. Таким чином, основним чинником збільшення обсягів виробництва є зростання обсягів капіталовкладень (інвестицій) . З моделі економічного зростання Е. Домара виходить, що існує такий темп зростання, згідно з яким усі виробничі потужності використовуються повно та ефективно. Однак, на думку Домара, стабільне економічне зростання неможливе без державного регулювання.
Модель економічного зростання Р.Ф. Харрода
На відміну від моделі Е. Домара, Р.Ф. Харрод особливу увагу приділяє зайнятості робочої сили в умовах економічного зростання. На думку Харрода, темп зростання економіки дорівнює темпу зростання трудових ресурсів.
Дуже часто моделі економічного зростання Е. Домара та Р.Ф. Харрода об'єднують в одну модель, оскільки в них фактори виробництва — праця та капітал не є взаємозамінними, що в сучасній економіці не завжди відповідає дійсності.
Моделі економічного зростання Домара та Харрода були неспроможні описувати економічне зростання в 1920—1950-х роках, але для пізніших спостережень економічної дійсності застосовують модель економічного зростання Р. Солоу.
Модель економічного зростання Р. Солоу
Р. Солоу довів, що невідповідність моделей Домара та Харрода сучасним реаліям була наслідком невзаємозамінності факторів виробництва — праці та капіталу. У своїй моделі він використовував чинник замінності праці на капітал. Така взаємозамінність пояснюється тим, що на ринку факторів виробництва панує досконала конкуренція. Тобто в умовах саме досконалої конкуренції ринкова економіка має тенденцію до збалансованого зростання, за наявності якого національний доход і капітал збільшуються з темпом, який дорівнює темпу зростання пропозиції праці. Отже, на думку Р. Солоу, зростання чисельності населення є однією з причин стабільного економічного зростання в умовах рівноваги. За цією моделлю можна описати економічне зростання за умов наявності рівноваги в економіці та повного використання факторів виробництва.
1 ... 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 ... 117 Повернутися на початок книги
