Головна
     

Основи економічної теорії

Суб'єкти господарчої діяльності

Суб'єкти господарчої діяльності — це окремі люди, організації та фірми, котрі беруть участь у виробництві, спеціалізації, обміні та спо­живанні. Вони можуть представляти бізнес, державний сектор, неко- мерційні організації.

Обмеженість ресурсів

Для того щоб зрозуміти, що таке обмеженість ресурсів, необхідно визначити поняття «ресурси» та «обмеженість». Ресурси — це землі, природні багатства, праця, капітал (заводи, устаткування, споруди), які необхідні для виробництва товарів та послуг. Вони є економічним ба­гатством суспільства, тому що в кінцевому підсумку визначають обсяг продукції, яке суспільство здатне виробити.

Економісти класифікують ресурси (фактори виробництва) на чоти­ри основні категорії:

1)земля та природні ресурси;

2)       праця;

3) капітал;

4) підприємницькі здібності.

Поняття «обмеженість» застосовується по-різному в економіці та повсякденному житті. Обмеженість в економіці означає, що кількість запропонованого товару чи ресурсу, менша від тієї кількості, яку спо­живач хотів би мати за умови, якщо вона дістанеться йому безкоштов­но. Поняття «обмеженість» не належить ні до визначення багатства, ні до визначення бідності. Обмеженості не можна уникнути ні в багато­му, ні в незаможному суспільстві. Єдина відмітна ознака — невідпові­дність кількості наявних товарів та послуг з кількістю бажаних. Това­ри та послуги, які споживаються заможними людьми (дорогі автомобілі, подорожі та ін.) можуть бути рідкісними (дефіцитними) так само, як і товари, що споживаються незаможними (проїзд на мар­шрутному таксі та ін.). В обох випадках, кількість товарів, які люди бажали б мати за нульовою ціною, перевищує доступну всім кількість цих товарів.

Однак не всі ресурси обмежені. Деякі природні ресурси, такі як ки­сень або енергія сонця (без яких неможливе жодне виробництво), до­ступні в тій кількості, яка перевищує кількість, бажану споживачем за нульовою ціною. Ці ресурси доступні всім і кожному.

Вибір

Оскільки існує обмеженість ресурсів, суб'єкти господарчої діяль­ності і суспільство повинні постійно робити вибір. Домогосподарки повинні вибирати, як використовувати свій обмежений доход на при­дбання необхідних товарів та послуг. Бізнес повинен обирати між комбінаціями обмежених ресурсів для виробництва різноманітних то­варів. Виробник іграшок має вирішити, яку саме продукцію виробити.

Виробник автомобілів повинен обрати між виробництвом малолітраж­них, вантажних та спортивних автомобілів. Уряд, зіткнувшись із об­меженим бюджетом, повинен вирішити, як витратити фінансові ресур­си. Необхідно зменшити чи збільшити витрати на оборону? Витратити ці кошти на будову місцевої лікарні чи на охорону навколишнього се­редовища? Якщо ресурси були б необмеженими, не було б і проблеми вибору, оскільки не існував би дефіцит товарів та послуг. Але подібної ситуації ніколи не буде. Обмеженість змушує суб'єктів господарської діяльності робити вибір.

Спеціалізація та обмін

Одним з найважливіших явищ економічного життя є спеціалізація суб'єктів господарчої діяльності (див. приклад 1.1). Деякі люди за­ймаються виробництвом комп'ютерів, деякі їх продають. Деякі спеці­алізуються в юриспруденції, деякі — в медицині.

Приклад 1.1

Спеціалізація на фабриці по виробництву шпильок

Відомий економіст Адам Сміт (XVIII ст.) у своїй книзі «Багатство народів» називав виробництво шпильок як приклад, який ілюструє переваги спеціалізації. Наприкінці XVIII ст., як і в наш час, виробни­цтво шпильок складалось із 7 операцій: 1) витягування дроту; 2) випрямлення дроту; 3) загострення кінців; 4) згортання в петлю; 5) нарізання капелюшків для шпильок; 6) спайка та відбілювання окремих частин; 7) загортання готової продукції в папір та упаку­вання. Відповідно до розрахунків А. Сміта, кожний робітник вироб­ляв майже 500 шпильок на день. Якщо б робітник працював сам на сам, то він був би здатен виготовити тільки декілька шпильок на день. Таким чином, основна перевага спеціалізації полягає в роз­поділі виробництва на безліч окремих операцій: одна частина робі­тників займається витягуванням дроту, друга — його випрямлен­ням, третя — загостренням кінців і т.д. Таким чином, Адам Сміт довів, що спеціалізація підвищує процвітання економіки [12].

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  ... 117 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту