Основи економічної теорії
Дорожнеча інформації спонукає замовників підписувати контракти з виконавцями, в яких передбачаються лише загальні зобов'язання виконавців. Трудовий контракт, наприклад, передбачає, що службовець зайнятий певну кількість часу. Але контракт не встановлює якість виконаної роботи. У контрактах на постачання запчастин, наприклад, не передбачена їхня якість та специфікація. Якщо навіть такі контракти будуть передбачати до останньої деталі зобов'язання виконавців, замовникові занадто дорого буде коштувати контроль за виконанням кожної умови, передбаченої в контракті. Проблема «замовник — виконавець» вирішується по-різному. Наприклад, у магазинах продавцям сплачуються преміальні залежно від обсягу продаж. Тому продавці приділятимуть більше уваги потенційним покупцям. Авіакомпанії пропонують істотні пільги тим, хто купує найдорожчі авіаквитки (іноді вони удвічі дорожчі, ніж «економні» квитки).
7.2 Посередники та інформаційний бізнес
Будь-яка угода або контракт передбачає наявність двох учасників: замовника та виконавця чи покупця та продавця. Щоб здійснити угоду або підписати контракт, обидві сторони мають знати про існування іншої сторони. Вони повинні мати інформацію про те, що інша сторона є потенційним учасником майбутньої угоди.
Роль посередників
Більшість фірм зайняті у сфері виробництва та продажу товарів і послуг. Деякі фірми зайняті в галузі «виробництва» інформації, яка дозволяє фірмами укладати контракти. Такі фірми очолюють посередники, які спеціалізуються на інформації, що належить до можливостей обміну між покупцями та продавцями. Отже, посередники спеціалізуються на інформації, за допомогою привести обидві сторони до укладання контракту чи здійснити покупку з метою наступного вигідного продажу.
Ріелтори, супермаркети, продавці автомобілів, що були у використанні, страхові та транспортні агенти — усе це посередники між продавцями та покупцями з метою отримання прибутку.
Чому фірми прагнуть купувати інформацію в спеціалістів? Припустимо, що якась компанія готова продати свій дорогий реактивний літак не менш ніж за 20 млн дол., а десь є потенційний покупець, який здатен заплатити за такий літак 25 млн. Хтось, що має інформацію про можливість здійснення подібної угоди, може виступити як посередник і звести обидві сторони. У двох продавців з'явиться, в цьому випадку, можливість отримати 20 млн дол., для покупця — можливість заплатити 25 млн дол., а для посередника — отримати різницю в 5 млн дол. за послугу зведення двох сторін разом. Отже, посередник може отримати цю різницю у вигляді комісійних або купити літак за 20 млн, а потім продати його за 25 млн дол. У всякому випадку посередник отримує плату за інформацію. Цей приклад є аж ніяк не гіпотетичним, такі посередницькі фірми існують у різних країнах.
Багато людей вважають, що посередники не «відпрацьовують» свої комісійних. Ix часто зображують як нечесних суб'єктів, що наживаються на необізнаності інших. Чи правильна така думка? Учасники угоди можуть у багатьох випадках уникнути плати за посередницькі послуги. Наприклад, домогосподарки можуть прийти на оптові ринки продуктів харчування. Продавець літака може спробувати знайти покупця, не користуючися послугами посередника. Але посередник, спеціалізуючись на зведенні один з одним покупців та продавців, має можливість надати цю послугу за більш нижчою ціною, ніж за умови самостійного пошуку продавцями можливих покупців. Таким чином, оскільки люди добровільно оплачують послуги посередників, останні надають інформацію за нижчою ціною, ніж це обійдеться самому користувачу інформаційних послуг, якщо він витрачав свій час та кошти на пошук інформації.
Посередництво у формі спекуляції
Одним з різновидів посередництва є спекуляція. Зазвичай вважають, що спекулянти приносять шкоду. Ix зображують людьми, які купують будинки, пошкоджені повінню, за безцінь, або ж купують і продають валюту та золото, щоб отримати прибуток. На професійних спекулянтів дивляться як на людей, що наживаються на нещасті інших.
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 117 Повернутися на початок книги
