Прийняття управлінських рішень
За функціонально-управлінським змістом рішення бувають:
а) планові;
б) організаційні;
в) контролюючі;
г) прогнозуючі.
За функціональною спрямованістю виділяють рішення: а) економічні;
б) організаційні;
в) технологічні;
г) технічні;
д) екологічні тощо.
За рівнями ієрархії систем управління виділяють рішення:
а) на макрорівні;
б) на мікрорівні.
За суб'єктивністю організації виокремлюють такі управлінські рішення:
а) одноособові;
б) колективні.
За часовим діапазоном можна виділити такі управлінські рішення:
а) оперативні (реалізуються за короткий період);
б) тактичні (реалізуються приблизно протягом року);
в) стратегічні (реалізуються протягом декількох років).
За причинами виникнення управлінські рішення поділяються на такі:
а) ситуаційні (пов'язані з характером обставин, що виникли);
б) ієрархічні (пов'язані з розпорядженнями вищих органів);
в) програмні (пов'язані з реалізацією певної програми);
г) ініціативні (пов'язані з проявом ініціативи).
За методами розробки управлінські рішення бувають:
а) формалізованими (формалізація процесів, термінів, подій, ресурсів);
б) неформалізованими (експертні оцінки, розробка сценаріїв, ситуаційні моделі тощо).
За ступенем оригінальності виділяють управлінські рішення:
а) рутинні («типові»);
б) відносно творчі (модифіковані «типові»);
в) унікальні (інноваційні).
За психологічними особливостями суб'єкта управління можна виділити рішення:
а) врівноважені (приймаються на основі уважного аналізу проблеми, розгляду запропонованих варіантів);
б) імпульсивні («швидкі» рішення, значне місце має емоційна складова);
в) інертні («прості» рішення, в яких важко знайти оригінальність, інноваційність);
г) ризиковані (приймаються без достатніх уявлень про систему факторів, які впливають на проблему, без наявності достатньо обґрунтованого прогнозу);
д) обережні (орієнтовані на мінімальний ризик, досить часто малоефективні).
За рівнем директивності управлінські рішення поділяють на:
а) тверді (чітко задають подальший шлях їх утілення);
б) спрямувальні (задають визначальний напрямок розвитку системи);
в) гнучкі (залежать від умов функціонування й розвитку системи);
г) нормативні (задають параметри здійснення процесів у системі). Класифікація управлінських рішень за різними ознаками надає
можливість системно подати всю проблематику таких рішень, краще побачити специфіку управлінської діяльності в певній організації, на певних її рівнях.
1.4. Системний та ситуаційний підходи до управлінських рішень
Ефективність і якість управлінського рішення визначається, насамперед, обґрунтуванням методології прийняття рішення, тобто підходів, принципів, методів. Аналіз теорії та практики управління дозволяє виявити необхідність і можливість застосування багатьох наукових підходів, найбільш поширеними з яких є системний та ситуаційний.
Системний підхід — це певний систематизований спосіб мислення щодо прийняття рішення, котрий базується на визначенні загальної мети системи і послідовного підпорядкування їй діяльності підсистем, планів їх розвитку, показників та стандартів роботи.
Системний підхід передбачає визначення основних елементів в організації та необхідність її адаптації до умов системи більш високого рівня, частиною якої вона є.
Основне завдання при системному підході — виявлення й вивчення зв'язків між елементами (підсистемами) будь-якого об'єкта управління. Обов'язковою умовою є чітке формулювання єдиних цілей, завдань для подальшого визначення шляхів найбільш ефективного їх розв'язання як для системи в цілому, так і для окремих її елементів.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 98 Повернутися на початок книги
