Кримінальне право України
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
На наявність мети — прикриття незаконної підприємницької діяльності або здійснення її видів, щодо яких є заборона (фіктивного підприємництва),- може вказувати використання викрадених, знайдених, підроблених, позичених паспортів або тих, що належали померлим громадянам, а також документів осіб, які дали згоду зареєструвати юридичну особу на своє ім'я. Використання при цьому підроблених документів або їх підробка мають додатково кваліфікуватися за ст. 358 чи ст. 366 KK (див. п. 17 згаданої вище Постанови).
Під незаконною діяльністю, для прикриття якої створюється чи придбавається суб'єкт підприємницької діяльності, слід розуміти будь-яку підприємницьку діяльність юридичної особи, що не відповідає установчим документам (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом; ухилення від оподаткування; монополізація ринку товарів і послуг тощо).
Під забороненою діяльністю розуміють діяльність, яка прямо заборонена законом (наприклад, виробництво і збут наркотичних засобів, зброї, радіоактивних матеріалів тощо).
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205 KK) є: 1) повторність; 2) заподіяння державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам великої матеріальної шкоди (наприклад, неповернення відсотків за користування кредитом; використання кредиту не за цільовим призначенням; несплата належних сум податків; припинення діяльності придбаного суб'єкта підприємництва тощо).
Згідно з прим. до ст. 205 KK матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у 200 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ст. 205 і тією статтею KK, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.
Якщо при створенні чи придбанні такого суб'єкта винна особа мала на меті не тільки прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а й незаконне одержання кредитів і привласнення одержаних коштів чи їх використання не за цільовим призначенням, її дії слід додатково кваліфікувати і як готування до вчинення злочину, передбаченого відповідними частинами ст. 190 чи ст. 222 KK (див. п. 20 Постанови).
Коли такі дії поєднані з наступним фіктивним банкрутством чи доведенням до банкрутства, їх також необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною ст. 205 та ст. 218 чист. 219 KK.
3. Задача:
C., з метою заволодіння чужим майном громадянки Л., підійшов до неї ззаду і вдарив кулаком у потилицю, від чого потерпіла впала та втратила на мить свідомість. Вихопивши сумку, де знаходилися 90 гривень і деякі продукти харчування, С. втік з місця події. Потерпілій було заподіяно легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
Кваліфікуйте дії С.
Відповідь:
Дії С. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 KK як розбій. При цьому втрата свідомості потерпілою свідчить про те, що винним було застосовано насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи.
Білет № 31
1. Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину. Поняття осудності та її значення.
Питання про осудність особи виникає тільки у зв'язку з вчиненням нею злочину. У ч. 1 ст. 19 вказано, що «осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними».
1 ... 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 ... 219 Повернутися на початок книги
