Кримінальне право України
Обов'язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення — це митний кордон (межі митної території України, яка збігається з державним кордоном України, за винятком спеціальних митних зон).
Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення певних термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постановах Пленуму Верховного Суду України № 8 від 3 червня 2005 р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» та № 8 від 30 травня 2008 р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».
Злочин є закінченим з моменту фактичного незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України (формальний склад). Замах на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію України предметів контрабанди, виявлених під час митного контролю, утворює закінчений склад злочину.
Суб'єкт злочину — загальний, тобто фізична осудна особа, з 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками контрабанди (ч. 2 ст. 201 KK) є вчинення її: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
Службова особа, що вчинила контрабанду з використанням свого службового становища, за наявності необхідних до того підстав несе відповідальність за сукупність злочинів, передбачених статтями 201 та 364-366 KK. Якщо особа мала умисел на незаконне переміщення через митний кордон товарів у великих розмірах, але перемістила їх невеликими частинами, вартість кожної з яких є меншою від 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, її дії належить розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201 KK (див. абз. 5 п. 3 названої вище Постанови).
3. Задача:
Побачивши, що у магазині чоловічого одягу продавець була зайнята упакуванням купленого покупцем товару, Ш. взяв з прилавка костюм вартістю 1900 гривень і швидко вийшов. Наступного дня у цьому ж магазині таким же способом Ш. взяв дві пари чоловічого взуття вартістю 790 гривень, але цього разу продавець побачила дії Ш. та схопила його за руку, але той вирвався і вибіг з магазину разом із взуттям.
Кваліфікуйте дії Ш.
Відповідь:
Дії Ш. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 і ч. 2 ст. 186 KK як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та грабіж, вчинений повторно. У другому випадку дії Ш. розпочиналися як крадіжка, однак були виявлені продавцем та, незважаючи на це, продовжені. Тому дії Ш. переросли у грабіж (причому грабіж був вчинений повторно, адже перед цим Ш. вже вчинив крадіжку).
Білет № 29
1. Причиновий зв'язок та його кримінально-правове значення.
Причиновим зв'язком у кримінальному праві називається такий зв'язок між суспільними явищами, при якому одне явище (суспільно небезпечне діяння) закономірно, з внутрішньою необхідністю утворює інше явище — злочинні наслідки.
При цьому перше з них є причиною, а друге — наслідком. У кримінальному праві за загальним правилом, кримінальна відповідальність настає за причиново зумовлені злочинні наслідки, тобто за злочинне завдання суспільно небезпечної шкоди. Водночас у деяких випадках кримінальна відповідальність настає не за злочинно заподіяну шкоду, а за злочинну зумовленість її, тобто за таку бездіяльність, яка була не причиною, а лише умовою настання суспільно небезпечної шкоди. Наприклад, лікар не надав допомоги хворому, внаслідок чого сталися тяжкі наслідки (ст. 139 KK), або невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна (ст. 197 KK).
1 ... 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 ... 219 Повернутися на початок книги
