Кримінальне право України
3. Задача:
T., скориставшись тим, що Е. була у стані сп'яніння і знепритомніла, вступив із нею у статевий зв'язок. Коли наступного дня ображена насильством потерпіла пригрозила, що заявить в міліцію про скоєний злочин, він злякався та завдав їй численних тілесних ушкоджень, від яких Е. померла.
Кваліфікуйте дії Т.
Відповідь:
Дії Т. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 152 і п. 9 ч. 2 ст. 115 KK як зґвалтування з використанням безпорадного стану потерпілої та умисне вбивство з метою приховати інший злочин. Безпорадний стан мав місце тому, що потерпіла внаслідок утрати свідомості не могла розуміти значення дій, що вчинялися відносно неї, та не могла чинити опір T., який усвідомлював, що потерпіла перебуває в такому стані. За п. 10 ч. 2 ст. 115 KK (умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням) кваліфікувати не можна, бо між злочинами минув значний проміжок часу, а для кваліфікації за цим пунктом треба, щоб убивство сталося відразу ж після зґвалтування.
Білет № 21
1. Класифікація складів злочину.
Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх суттєвих ознак, а в підсумку — для точної кваліфікації злочину. Склади злочину можна класифікувати за ступенем суспільної небезпечності, за характером їх структури, тобто за способом описування ознак складу в законі, і за особливостями законодавчого конструювання.
За ступенем суспільної небезпечності вирізняють: 1) основний
склад злочину — він містить основні ознаки злочину і не містить ні обтяжуючих, ні пом'якшуючих обставин. Так, у ч. 1 ст. 185 KK дається визначення крадіжки і передбачено покарання за крадіжку без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин; 2) кваліфікований склад злочину, або склад злочину з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, що обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію. До них слід віднести, наприклад, вбивство за обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 KK); 3) особливо кваліфікований склад злочину, тобто склад злочину з ознаками, що додають злочинові особливої небезпечності (розбій, поєднаний зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, — ч. 4 ст. 187 KK); 4) склад злочину з пом'якшуючими обставинами, що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність цього виду злочину (умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання — ст. 116 KK).
За характером структури складів злочину, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо у кримінальному законі, усі вони можуть бути поділені на: 1) прості, які містять ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт (ч. 1 ст. 115 KK); 2) складні, в яких законодавча конструкція ускладнена якими-небудь обставинами. Тому складними слід визнати склади з двома об'єктами (бандитизм — ст. 257 KK, розбій — ст. 187 KK), з двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, — ч. 2 ст. 121 KK) тощо. До числа складних відносять також альтернативні склади злочину, об'єктивна сторона яких може виражатися в кількох діях (державна зрада — ст. 111 KK) чи способах дії або в різних наслідках (порушення вимог законодавства про охорону праці — ч. 2 ст. 271 KK).
За особливостями конструкції вирізняють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом. Таке конструювання ґрунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку може пройти низку стадій: готування, замах і закінчений злочин.
Злочином з формальним складом прийнято називати такий злочин, що не має суспільно небезпечних наслідків, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі дій (ст. 201 KK).
Злочином з матеріальним складом прийнято вважати злочин, закінчення якого пов'язується з настанням суспільно небезпечних наслідків (ст. 185 KK).
1 ... 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 219 Повернутися на початок книги
