Кримінальне право України
Під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються не тільки вбивства, кваліфіковані за ст. 115 KK 2001 р. чи статтями 94 і 93 KK 1960 р., а й убивства, відповідальність за які передбачена іншими статтями KK (статті 112, 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404, ст. 443 KK 2001 р. чи відповідні статті KK 1960 p.).
Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (п. 14 ч. 2 ст. 115 KK) має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього. Вказівка на ці специфічні мотиви з'явилася у KK України на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості» від 5 листопада 2009 року.
Підвищена суспільна небезпека цього виду умисного вбивства зумовлена посяганням не тільки на життя особи, ай на гарантовану ст. 24 Конституції України рівність прав і свобод людини та громадянина, незалежно від їх раси, кольору шкіри, релігійних переконань, етнічного походження, за мовними або іншими ознаками тощо.
Для застосування п. 14 ч. 2 ст. 115 KK необхідно встановити конкретний спеціальний мотив з тих, що перелічені у кримінальному законі, або їх сукупність. Такий мотив може поєднуватися з іншими спонуканнями (помста, корисливість, хуліганські мотиви), у той же час він має серед них домінувати. Домінуючим спонуканням в цьому випадку виступає прагнення винної особи вчинити фізичну розправу з потерпілим у зв'язку з його расовою чи національною приналежністю або релігійними переконаннями тим самим принизити честь і гідність певної раси, нації або конфесії. Сюди також відноситься бажання спровокувати або розпалити національну, расову чи релігійну ворожнечу та ненависть, продемонструвати шовіністичний світогляд або ксенофобію щодо всіх інших чи конкретних груп людей (наприклад, викликати шляхом умисного вбивства загострення міжнаціональних чи міжконфесійних стосунків, масові заворушення і т.п.). Це може бути також помста потерпілому за його незгоду підтримати націоналістичну або релігійну дискримінацію.
Умисне вбивство з мотивів релігійної нетерпимості, як правило, передбачає міжособистісні неприязні стосунки, зумовлені непримиримістю до представників іншої конфесії (цей вид умисного вбивства може поєднувати в собі елементи національної та расової ворожнечі). Релігійна ненависть може стати мотивом до вчинення умисного вбивства особи, що не сповідає жодної релігії, а також атеїста.
3. Задача:
Під час полювання В. і K., не поділивши підстрелену кимось із них лисицю, посварились. Сварка перейшла в бійку, під час якої В. умисно вистрелив у К. Від пострілу К. одразу помер. Побачивши, що К. мертвий, В., з метою приховання злочину, розчленував труп, а потім його закопав.
Кваліфікуйте дії В.
Відповідь:
Дії Г. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 KK як умисне вбивство, вчинене у сварці (дії Г. не можна кваліфікувати як умисне вбивство з особливою жорстокістю, адже розчленування та закопування тіла П. відбулося вже після вчинення умисного вбивства, а не у процесі його вчинення).
Білет № 6
1. Структура статей Кримінального кодексу України. Види диспозицій і санкцій.
Загальна та Особлива частини KK органічно взаємозв'язані та вза- ємообумовлені і являють собою єдину систему кримінально-правових норм. Заборонювальні норми Особливої частини KK діляться на диспозицію та санкцію.
Диспозиція — це та частина норми-заборони Особливої частини KK, в якій називається конкретне злочинне діяння або описуються його ознаки.
За технікою побудови і способом описування ознак конкретного виду злочину у KK розрізняють чотири види диспозицій: просту, описову, бланкетну і відсильну.
1 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 219 Повернутися на початок книги
