Кримінальне право України
Воєнний стан — це особливий правовий режим (політико- економічна ситуація), що вводиться в Україні або в її окремих місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, й територіальній цілісності. Збройний конфлікт має самостійне правове значення, якщо він відбувається поза межами воєнного стану — у разі фактичного початку воєнних дій, але ще до оголошення воєнного стану, або взагалі у мирний час.
Злочин є закінченим з моменту виконання в інтересах ворога певних дій на шкоду Україні (у першій формі) або з моменту початку збирання відомостей, що становлять державну таємницю, чи з моменту їх передачі (у другій формі), або з моменту фактичного надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (у третій формі). Це — злочин з формальним складом.
Суб'єкт злочину — спеціальний (тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку). Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від шпигунства (ст. 114 KK), в якому суб'єктом виступає тільки іноземець або особа без громадянства.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці України, і бажає їх здійснити.
Частина 2 ст. 111 KK передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.
Основні відмінності державної зради від шпигунства: в ознаках об'єктивної сторони складу злочину, в суб'єкті злочину та умовах звільнення від кримінальної відповідальності.
3. Задача:
С. був затриманий як підозрюваний у вчиненні грабежу. Його вночі незаконно тривалий час допитував слідчий Ф. з метою примусити давати показання, що саме С. вчинив злочин, в якому його підозрюють.
Кваліфікуйте дії слідчого Ф.
Відповідь:
Дії слідчого Ф. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 373 KK як примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить досудове слідство.
Білет № 4
1. Закон про кримінальну відповідальність.
У юриспруденції і судово-слідчій практиці термін «законодавство» застосовується у широкому розумінні як сукупність законів та інших нормативно-правових актів, які забезпечують правове регулювання суспільних відносин на території держави, та у вузькому розумінні лише як сукупність законів, прийнятих парламентом або референдумом.
Закон про кримінальну відповідальність — це сукупність систематизованих та окремих законодавчих актів, що визначають загальні принципи та підстави кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від відповідальності і покарання, а також визначають злочинність і караність діянь.
Характерною особливістю законодавства про кримінальну відповідальність (кримінального законодавства) є те, що воно фактично складається з одного закону — Кримінального кодексу.
Кримінальний кодекс України — це прийнятий Верховною Радою України закон, який містить систему взаємопов'язаних і взаємо- обумовлених юридичних норм, що розкривають загальні поняття і принципи кримінального права України, умови і підстави притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї і визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання слід застосовувати до осіб, котрі їх вчинили.
Основними ознаками закону про кримінальну відповідальність є: його загальнообов'язковість, формальна визначеність, прийняття його тільки парламентом України і тільки він визначає злочинність та караність діяння.
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 219 Повернутися на початок книги
