Фінансове право
Тема 1 Фінансова діяльність держави, її правові аспекти
1.1. Поняття фінансів. Фінансова система держави
У країнах з розвинутою ринковою економікою фінанси є головним економічним інструментом впливу на процеси розширеного відтворювання, розподілу й перерозподілу сукупного суспільного продукту.
Сутність і
призначення фінансів, особливості їх функціонування пов'язані з природою та
функціями держави, здійсненням розширеного відтворювання, товарно-грошовими відносинами. Формуючись у сфері
матеріального виробництва, основна маса грошових доходів потім трансформується, перетвориться і
рухається в рамках різних правових режимів. У цих умовах
формується своєрідний об'єктивний двосторонній зв'язок фінансів і держави. З одного боку, фінанси, їх форми, розміри фондів
установлюють можливості держави, завдання і напрями її діяльності, гарантують фінансово
забезпечені перспективи державного розвитку, з іншого — за допомогою фінансів держава
активно впливає на всі сторони процесу відтворювання.
Особливості фінансів визначаються наступними положеннями:
1) тісно пов'язані з природою і функціями держави, вирізняються особливими його формами та завданнями розвитку;
2) становлять специфічні, однорідні відносини між державою, юридичними і фізичними особами з приводу формування, розподілу й використання централізованих та децентралізованих грошових фондів;
3) нерозривно зв'язані з товарно-грошовими відносинами;
4) пов'язані з розподілом і перерозподілом частини сукупного суспільного продукту.
Поняття «фінанси» розглядають у двох аспектах, з точки зору форми і змісту: в матеріальному та економічному.
У матеріальному
значенні фінанси є фондами коштів, які мобілізуються та
використовуються державою для здійснення її функцій. При цьому поняттям «фонди коштів» охоплюються
готівкові грошові кошти, безготівкові грошові кошти на рахунках і у
внесках, іноземна валюта, цінні папери й розрахункові клірингові
одиниці, які можуть виступати як грошовий еквівалент.
Термін «фінанси» походить від лат. finis — строк сплати чого-небудь, закінчення справи, тяжби. В середньовічній латині слова finatio, financia означали обов'язковий грошовий платіж. У Німеччині слово finans у XVI—XVII століттях носило негативний характер і означало хабарництво, лихварство, хитрість, обман, підступність. Проте вже в XVIII ст. французьке finance тлумачилось як сукупність державного майна, державного господарства, доходи і витрати держави.
На сьогодні термін «фінанси» міцно пов'язаний з грошима. Причому настільки міцно, що часто вживається
як їх синонім, що по своїй суті є неправильним, оскільки фінанси — відносини між
людьми з приводу мобілізації, розподілу і використання фондів коштів. У цьому значенні
розрізняють такі групи фінансів, як фінанси громадян, фінанси юридичних осіб
і фінанси держави.
Також існує і менш
широке розуміння категорії «фінанси», відповідно до якого ним охоплюють грошові кошти
тільки «публічних союзів», тобто юридичних осіб та держави.
У більш вузькому значенні цей термін співпадає з поняттям «державні кошти».
Державні фінанси (або фінанси взагалі, якщо розуміти їх у вузькому, а точніше — спеціальному значенні) звичайно фондуються, тобто розподіляються за певними відносно відособленими групами, що мають цільове призначення, свій порядок використання, джерела надходження коштів і орган, який ними управляє (розпоряджається). Фондування є формою реалізації розподільних грошових відносин, що виникають унаслідок планомірного утворення та використання централізованих (наприклад, Державний бюджет) і децентралізованих (наприклад, фонди виробничого та соціального розвитку окремого підприємства) фондів коштів. Виходячи з цього, фінанси держави можна розділити на централізовані і децентралізовані.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 165 Повернутися на початок книги
