Фінансове право
Тема 3 Фінансово-правові норми і фінансово-правові відносини
3.1. Фінансово-правові норми: їх зміст, особливості і види
Фінансово-правові норми — вихідні первісні елементи, з яких складається фінансове право як галузь права. їм характерні всі загальні риси правової норми, але при цьому вони мають й особливості, які характерні саме для даної галузі права. Фінансово-правові норми, подібно до інших правових норм, містять установлені державою та забезпечені її примусовою силою правила поведінки учасників суспільних відносин, виражені в їх правах та обов'язках.
Особливості фінансово-правових норм зумовлені специфікою предмета правового регулювання. Вони полягають у специфіці своєрідного виду суспільних відносин — фінансово-економічних, тобто наявність закріплених у фінансово-правових нормах правил поведінки учасників таких соціальних зв'язків визначено їх економічним змістом. Таким чином, можна констатувати, що фінансово-правові норми мають особливо важливе значення у житті суспільства, яке окреслене важливістю самих фінансів, як одного з основних інструментів проведення державою своєї економічної політики. Оскільки широке коло відносин, що виникають у процесі фінансової діяльності при мобілізації, розподілі і використанні грошових фондів держави та органів місцевого самоврядування, регулюється фінансово-правовими нормами. Як і норми всіх інших галузей права, вони встановлюються державою в суворо визначеному порядку, в певній формі, вводяться в дію офіційно і припиняють діяти в точно визначений час. Норми (правила поведінки) всіх галузей права носять загальнообов'язковий характер.
Держава, будучи зацікавленою в точному і неухильному дотриманні юридичними і фізичними особами встановлених нею правил, забезпечує їх функціонування примусовою силою, тобто норми всіх галузей права є обов'язковими або, інакше, вони мають імперативний (наказовий) характер. Фінансово-правові норми регулюють тільки відносини у сфері фінансової діяльності і містять приписи й заборони, встановлені державою з приводу порядку збору, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів. Вони, природно, носять імперативний характер, оскільки містять державні веління. Проте імператив у даному випадку має форму категоричного припису, що виключає зміни змісту норми з волевиявлення суб'єктів фінансових відносин.
Норма безпосередньо визначає поведінку юридичних і фізичних осіб за певних умов (наприклад, обов'язок підприємця сплачувати податок з прибутку за встановленою законом ставкою) і не ставить цю поведінку в залежність від їх згоди.
Категоричність фінансово-правової норми властива всім видам фінансово-правових норм, які визначаються залежно від того, яку поведінку суб'єктів фінансових відносин вони регулюють, — активну або пасивну.
Наприклад, кожний в Україні
знає, що згідно зі ст. 67 Конституції України він зобов'язаний сплачувати податки
і збори в порядку та розмірах, установлених законодавством. Проте відповідно до
діючих норм указів Президента України суб'єкти малого підприємництва — фізичні і
юридичні особи — мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів
єдиним податком шляхом придбання Свідоцтва про оплату єдиного податку. Але законодавство
встановлює жорсткі рамки для одержання такого Свідоцтва
підприємцем. Так, на його придбання має право тільки фізична особа, що здійснює
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з яким, включаючи членів
його сім'ї, протягом року знаходиться не більше 10 осіб, а об'єм його виручки від реалізації продукції за
рік не перевищує 500 тис. грн.
Це і є межа
використовування повноваження, наданого фізичним особам-підприємцям Указом Президента
України «Про внесення змін в Указ Президента України «Про спрощену систему
оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого
підприємництва». Окрім вищезгаданих обмежень, особам-підприємцям заборонено
одержувати Свідоцтво про сплату єдиного податку, якщо вони торгують
лікеро-горілчаними і тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами. Поєднання
імперативності і повноважень дає можливість державі ефективно управляти
фінансами з урахуванням місцевих умов та бажань платників податків.
1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 165 Повернутися на початок книги
