Фінансове право
24) за спрощеною процедурою здійснює довгострокове рефінансування комерційних банків під заставу іпотечних кредитів, наданих цими банками населенню на інвестування будівництва житла в розмірі не менше ніж 80 відсотків номінальної вартості пулу іпотечних кредитів, наданого у забезпечення відповідним банком.
Здійсненню повноважень підпорядкована й організаційна структура Національного банку України. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національний банк України» керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України. Рада Національного банку очолюється Головою, який організовує засідання Ради Національного банку і головує на них, скликає позачергові засідання, здійснює інші повноваження та функції. Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком на три роки.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Національний банк України» структура
Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним
підпорядкуванням. До системи Національного банку входять
центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця
України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні
заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для
забезпечення діяльності Національного банку. Національний банк у межах, визначених законодавством, самостійно вирішує
питання організації, створення, ліквідації та
реорганізації структурних підрозділів і установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх
статути й положення. Для інкасації та охорони цінностей і об'єктів Національний банк
має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.
14.2. Грошова система України та її елементи
Кожна держава використовує гроші як один з важливих елементів впливу на
економіку. За допомогою грошей держава здійснює контроль за
господарюванням країни, за мірою праці і споживання. Держава планує та
законодавчо регулює грошовий обіг.
Здійснення повноважень органів управління загальної і спеціальної компетенції у сфері регулювання грошового обігу припускає виділення та закріплення грошової системи, її елементів, які в динаміці і виражають зміст грошового обігу. Грошова система може розглядатися у двох аспектах. По-перше, як конкретно-історичний тип організації грошових відносин, що відображають стан еволюції організаційно- правової форми грошового обігу. Тип грошової системи виражає характер зв'язку між загальним еквівалентом та грошима, які знаходяться в обігу, що формувалися спочатку стихійно, а пізніше регулювалися на законодавчому рівні. Такий тип грошової системи характеризує певний етап еволюції грошових відносин і, як зазначають деякі вчені, визначається металом, прийнятим у країні як база грошового обігу. Подруге, грошова система виступає як форма грошового устрою на території окремої держави, що характеризується переважно через систему внутрішньодержавних грошових відносин.
Під грошовою системою держави необхідно розуміти врегульовану нормами права і взяту у своєму взаємозв'язку сукупність форм та методів планомірної організації грошового обігу на її території. Тобто грошова система, будучи державно-правовою формою організації грошового обігу, припускає адекватне законодавче регулювання.
Грошова система як складне соціальне явище складається з низки взаємопов'язаних елементів (ланок), які історично змінюються. Такими елементами (ланками) є: грошова одиниця, види грошових знаків, що наділені державою платіжною силою, порядок емісії грошей та ії забезпечення, правовий режим валютних цінностей, статус національної та іноземних валют, форми і режими готівкового та безготівкового грошового обігу, масштаб цін, державні органи, які регулюють і контролюють грошовий обіг (особливості організації регулювання грошового обігу).
1 ... 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 ... 165 Повернутися на початок книги
