Фінансове право
Класифікація форм фінансової діяльності може здійснюватися на різних підставах:
а) за юридичними формами, властивостями:
— правова — форма фінансової діяльності, що здійснюється через ухвалення і реалізацію фінансово-правових актів. їх можна класифікувати за декількома напрямами (за юридичними властивостями; за юридичною природою; за органами, що їх приймають та ін.), але докладніше ці питання будуть розглянуті при аналізі фінансово-правових норм, фінансового законодавства;
— не правова — форма фінансової діяльності, не пов'язана з правовим вираженням. Частіше всього вона, правда, похідна, пов'язана з правовими формами, іноді пов'язана з прогалинами в праві;
б) за організаційними формами:
— створення централізованих фондів грошових коштів;
— формування децентралізованих грошових фондів;
в) за змістом інститутів фінансової діяльності:
— у сфері бюджетної діяльності;
— у сфері податкового регулювання;
— у сфері кредитування;
— у сфері валютного регулювання;
— у сфері фінансового контролю.
1.4. Органи, що здійснюють фінансову діяльність
Держава керує фінансовою діяльністю через державні органи, що наділені спеціальною компетенцією. Залежно від характеру діяльності, повноважень в галузі фінансової діяльності всі органи, що є її учасниками, діляться на дві групи. У фінансовій діяльності беруть участь практично всі державні органи залежно від їх компетенції, встановленої Конституцією України і законами України, нормативно-правовими актами, що визначають їх правовий статус, та ін. Одна група органів, що здійснюють фінансову діяльність, відноситься до органів загальної компетенції. В даній ситуації вони реалізують повноваження в області фінансової діяльності разом з іншими типами повноважень.
Здійснюючи
діяльність за багатьма напрямами, вони реалізують у тому числі і фінансову (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів та
ін.), яка не є для них основною або єдиною. Іншу групу складають органи спеціальної
компетенції, створені державою і наділені повноваженнями виключно для здійснення фінансової
діяльності (органи Державного казначейства, контрольно-ревізійні органи та ін.).
Державна політика у фінансовій сфері здійснюється Верховною Радою України, яка затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет і внесення змін у нього, здійснює контроль над ним, ухвалює рішення по звіту про його виконання. Виключно законами України регулюються найважливіші питання у фінансовій сфері.
Органи виконавчої влади, які здійснюють управління фінансами, поділяють на:
1) органи управління загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування);
2) органи управління спеціальної (галузевий, міжгалузевий) компетенції, які включають дві підгрупи:
а) органи, що здійснюють фінансову діяльність разом зі своїми основними функціями (міністерства, відомства, за винятком Міністерства фінансів України);
б) органи, для яких фінансова
діяльність є основною (Міністерство фінансів, Державна податкова
адміністрація України та ін.). Ці органи утворені спеціально для
здійснення фінансової діяльності.
Президент України
має певні повноваження, що стосуються фінансової сфери: представлення на
затвердження Верховної Ради кандидатури Голови Національного банку України (далі — Нацбанк України).
Значними
повноваженнями в області управління фінансами наділяє Кабінет Міністрів України. Він забезпечує: проведення
фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; розробку проекту закону про Державний
бюджет України; виконання затвердженого Державного бюджету України; надання звіту про
виконання Державного бюджету України.
1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 165 Повернутися на початок книги
