Головна
     

Фінансове право

б) методи розподілу коштів фондів;

в) методи використання коштів фондів;

В основі вибору конкретного методу фінансової діяльності лежить декілька чинників:

1)  стадія фінансової діяльності держави, рух грошових фондів;

2)   форма власності на грошові кошти, які переходять державі;

3)  джерело державних доходів;

4)   цілі, на які використовуються грошові ресурси на конкретному етапі розвитку держави;

5)   співвідношення між доходами і витратами, на покриття яких во­ни направляються.

Методи фінансової діяльності диференціюються залежно від стадій руху грошових фондів.

1. Методи мобілізації грошових ресурсів:

а) метод обов'язкової мобілізації реалізує безумовні імперативні обов'язки їх виконання, гарантії. Реалізується перш за все через форми податкових платежів, інших безумовних і обов'язкових зборів. Імпера­тивно визначається і гарантується вид платежу, платник, об'єкт, став­ка, розмір, терміни, способи забезпечення та ін.;

б) метод добровільної мобілізації припускає переважно діапозити­вні способи забезпечення фінансових надходжень, механізми кредиту­вання (внески населення, придбання державних цінних паперів, лоте­рейних квитків та ін.).

2. Методи розподілу грошових ресурсів:

а)  метод фінансування є цільовою, плановою, безкоштовною і без­поворотною передачею державних грошових коштів з бюджетів на пе­вні цілі, завдання, реалізацію державних функцій;

б) метод кредитування означає цільову, відшкодувальну, термінову і поворотну передачу грошових коштів, що здійснюється на платній основі. Цей метод об'єднує два різних за змістом способи: державне і банківське кредитування, хоча останнє лише частково відноситься до сфери публічного регулювання.

Методи фінансування і кредитування можуть підрозділятися на рі­зні підвиди залежно від мети використання коштів, джерел їх форму­вання, організаційно-правових режимів суб'єктів.

Так, до видів фінансування відносяться: 1) дотації; 2) субвенції; 3) субсидії.

Дотація — виділення грошових коштів кому-небудь у цілях запов­нення нестачі власних коштів. Розрізняють два види дотацій: 1) що виділяються підприємствам, організаціям, установам на покриття зби­тків, обумовлених незалежними від них причинами; 2) бюджетна до­тація — безкоштовна, безповоротна допомога вищого бюджету ниж­чому, яка не носить цільового характеру і надається у разі переви­щення витрат над доходами.

Бюджетна дотація, яка носить цільовий характер, іменується суб­венцією. Її надання нижчому бюджету здійснюється з чітким визна­ченням витрачання коштів. У разі порушення умов їх використання субвенції підлягають поверненню до вищого бюджету. He використані протягом бюджетного року субвенції підлягають поверненню до ви­щого бюджету з одночасним наданням звіту про витрачені суми.

Право місцевих бюджетів на отримання дотацій і субвенцій закріп­лено в ст. 97, ст. 108 Бюджетного кодексу України.

Під субсидією (від лат. subsidium — допомога, підтримка) необхід­но розуміти надання допомоги в грошовій або натуральній формі фі­зичним або юридичним особам, органам місцевого самоврядування або іншим державам за рахунок Державного або місцевого бюджетів, а також спеціальних цільових фондів.

Субсидія застосовується як спосіб збалансування доходів і витрат осіб, яким вона виділяється і завжди носить цільовий характер, оскіль­ки надається для фінансування конкретних заходів та установ.

Щодо методу кредитування, то його особливою формою є держа­вний кредит, в якому позичальником або кредитором виступає дер­жава або органи місцевого самоврядування.

3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачан­ням грошових фондів і підрозділяються:

а) залежно від спрямованості витрачання:

 

1  ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15  ... 165 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту