Податкове право
4. Правове регулювання непрямих податків
4.1. Податок на додану вартість
Податок на додану вартість (далі ПДВ) є непрямим податком, що включається з ціну товару та представляє собою частину приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях їх просування — від виробництва до продажу або перепродажу. Порядок розрахунку сум. що підлягають сплаті, та правила стягування цього податку встановлені розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до Податкового кодексу України платниками ПДВ є
— будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;
— будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
— будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків;
— особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
— особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік і податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;
— особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави.
В якості платника ПДВ особа зобов'язана зареєструватися в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) будь-яка особа що проводить господарську діяльність у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ).
Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі імпорт);
в) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі експорт);
г) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 72 Повернутися на початок книги
