Судова влада в Україні
• невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
• порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема правил щодо відводу (самовідводу);
• систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
• розголошення таємниці, охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
• неподання чи невчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Дисциплінарне провадження здійснюють Вища кваліфікаційна комісія щодо суддів місцевих та спеціалізованих судів та Вища рада юстиції щодо суддів Вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
У відповідності з ч. 5 ст. 126 Конституції України суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав чи призначив.
Підстави для звільнення судді з посади наступні:
• закінчення строку, на який його призначено або обрано;
• досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
• неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
• порушення суддею вимог щодо несумісності;
• порушення суддею присяги;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
• припинення його громадянства;
• визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
• подання суддею заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням.
Повноваження судді також припиняються у разі його смерті.
3. Народні засідателі та присяжні
Відповідно до ст. 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. У ст. 57 Закону України від 07.07.2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Вони зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону та з дотриманням правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики та виявляти повагу до учасників процесу, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі і таємницю нарадчої кімнати та закритого судового засідання.
Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Голова суду формує список народних засідателів, які відповідають вказаним вимогам і дали згоду бути народними засідателями. Список затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.
Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
До списку народних засідателів не підлягають включенню громадяни:
• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;
• які мають не зняту чи не погашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 43 Повернутися на початок книги
