Головна
     

Товарознавча характеристика продукції свинарства

В 1990 році на душу населення було вироблено 84 кг м'яса в за­бійній вазі і 472 кг молока. Підвищення молочної продуктивності корів в 1980-1990 роках на 648 кг зумовлене імпортом в Україну значної частини високомолочних голштинів з США, Канади, Захід­ної Європи, покращенням генетичного потенціалу корів існуючих порід та деяким поліпшенням кормової бази. У свій час в Україні побудували багато нових великих молочних комплексів, а також реконструювали частину існуючих молочних ферм. Вони давали змогу впроваджувати сучасну прогресивну технологію виробницт­ва молока і значно підвищити продуктивність праці. Організація невеликих приватних фермерських господарств дозволяє більш ра­ціонально і продуктивно використовувати сільськогосподарські угіддя.

У зв'язку з переводом скотарства на промислову основу і орга­нізацією фермерських господарств виникла необхідність розробити принципово новий підхід до системи вирощування ремонтного мо­лодняку в спеціалізованих господарствах. При цьому повинні бути гарантовані міцне здоров'я і висока технологічність тварин з до­сить високою продуктивністю. Подальший ріст молочної і м'ясної продуктивності має забезпечити не зростання поголів'я, а підви­щення його продуктивності. На черзі зміна співвідношення кілько­сті молочної та м'ясної худоби: різко збільшиться кількість остан­ньої та зменшиться — першої.

В Україні вже є ряд господарств, що одержують від фуражної корови 7000-9000 кг молока і мають середньодобові прирости мо­лодняку 1000-1500 г. Останніми роками у господарствах України використовувалося 36 порід, у тому числі 18 — молочного, 7 — молочно-м'ясного і 11 — м'ясного напрямів продуктивності.

Для забезпечення сталої високої продуктивності галузі потріб­но, насамперед, удосконалення племінних і продуктивних якостей порід великої рогатої худоби і виведення нових високопродуктив­них ліній та гібридів для промислової технології. На першому плані у зв'язку з цим — підвищення продуктивності і однорідності моло­чних стад за максимальної пристосованості корів до індустріальної технології. Один із шляхів до цієї мети — ефективне використання глибокозамороженої сперми висококласних бугаїв-плідників та пе­ресадка ембріонів від високопродуктивних корів-донорів. He мен­шого значення в цьому плані набуває якісне поліпшення молочної худоби внаслідок ефективного використання генофонду високо­продуктивних порід зарубіжної селекції у відповідних природно- кліматичних регіонах України. Так, уперше в нашій державі ство­рена і затверджена в 1992 році молочна червоно-ряба порода, через три роки апробована нова молочна чорно-ряба порода, яку одержа­ли внаслідок відтворного схрещування з використанням голштинів. Генетичний потенціал тварин цих порід за молочною продуктивні­стю 6000-7000 кг і більше за лактацію. На основі лебединської і бу­рої карпатської порід створюється бура молочна порода, а у степо­вій зоні України червона молочна. Збільшення виробництва і поліпшення якості яловичини неможливе без розвитку спеціалізо­ваного м'ясного скотарства. Створення самостійної галузі спеціалі­зованого м'ясного скотарства дає змогу не тільки збільшити вироб­ництво яловичини, а й регулювати її безперебійне постачання насе­ленню протягом року. Проте в господарствах України частка тва­рин спеціалізованих м'ясних порід і типів становить лише 0,2 %загальної кількості великої рогатої худоби. М'ясне скотарство як галузь вперше створюється в Україні. В організації і веденні цієї галузі беруть участь близько 200 господарств. Тут організували фе­рми для розведення м'ясної худоби і вивчення оптимальних техно­логій її утримання. У 1993 році вперше у вітчизняній практиці ап­робована і затверджена українська м'ясна, а в 1994 році — волинська м'ясна породи. Для різних природно-кліматичних умов України створені зональні типи м'ясної худоби: знам'янський, по­ліський, південний. Ведеться робота по створенню асканійської м'ясної породи, що матиме три внутрішньопородних типи: таврій­ський, причорноморський, кримський. В Україні створено ефекти­вну систему організації племінної справи у скотарстві та управлінні нею: є мережа племінних стад, племпідприємств штучного осіме- ніння; запроваджено метод отримання консервування та тривалого зберігання сперми плідників; діють селекційні центри та наукові установи, які розробляють прогресивні методи селекції худоби; впроваджено великомасштабну селекцію. Порівнюючи розвиток скотарства в Україні з іншими державами, можна зазначити, що чисельність великої рогатої худоби та її співродичів зростає на зе­мній кулі щорічно на 2 %. За умов інтенсивної технології викорис­товується 300 порід великої рогатої худоби, 121 — зебу і 30 — гіб­ридного походження. Найбільш великим виробником яловичини є США, молока — США, Франція, Німеччина. На долю США припа­дає 13,5 % світового виробництва молока, Франції — 7,7 %, Німеч­чини — 5,7 %. Найвищі надої молока в Ізраїлі, США, Нідерландах (понад 6000-8000 кг). Поряд з цим в ряді країн (Ефіопія, Пакістан, Індія, Колумбія та інші) річний надій на корову становить менше 1000 кг.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  ... 83 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту