Статистика
§ 4.4. Умови наукового застосування статистичних показників
Природа соціально-економічних явищ досить складна і специфічна. Пояснюється це тим, що розміри і кількісні їх взаємозв'язки зумовлюються значною різноманітністю факторів, що діють у часі І просторі, зумовлюючи неоднакову швидкість і напрями змін явищ. Отже, статистичне вивчення суспільних явищ повинне ґрунтуватися на наукових принципах, які виходять із знання суті досліджуваних явищ, економічних понять і категорій. Лише за таких умов можна переходити до вивчення системи економічних показників
Як зрозуміло з викладеного раніше, абсолютні і відносні показники відображують різні сторони суспільного життя. Так, індивідуальні абсолютні показники характеризують результати діяльності окремих працівників, окремих підприємств тощо, загальні - характеризують сукупні результати роботи окремих галузей, регіонів і країни в цілому. Відносні показники відображають міру взаємного зв'язку явищ в їх розвитку (відносні показники динаміки, виконання плану), внутрішнього зв'язку сторін одного явища (відносні показники структури), співвідношення між явищами (відносні показники порівняння). Міра ця відображується у вигляді чисел, що зумовлюють можливість зіставлення таких процесів і структур, які стосуються різних абсолютних мас (наприклад, порівняння темпів зростання продуктивності прані і оплати праці, чисельності поголів'я і його продуктивності тощо).
Щоб статистичні показники вірно виконували свої функції, їх слід розраховувати за науковими принципами. Існує два головних критерії науковості статистичних показників. Перший з них належить до теоретичної обґрунтованості показників, другий - до фактичної бази, на якій вони розраховані. Теоретична обґрунтованість показника полягає в утворенні його на підставі глибокого теоретичного аналізу соціальної дійсності, тобто філософського підходу до аналізу. Головною теоретичною основою статистичних показників тут виступають принципи, закони і категорії філософії, адже вони озброюють статистика знанням загальних закономірностей суспільного розвитку.
Теоретичні основи статистичних показників зумовлені також і спеціальними суспільними науками, за допомогою яких досліджуються ті чи інші суцільні явища. До таких наук відносять політекономію, конкретні економіки, правові науки, демографію тощо.
Особливе місце в утворенні статистичних показників належить статистичній теорії, розробленій статистичною наукою.
Таким чином, процесу утворення наукового статистичного показника передує знання філософії, політекономії, конкретних економік й інших спеціальних наук. Перший критерій науковості здебільшого визначає суть статистичного показника.
Другий критерій науковості статистичних показників полягає в утворенні їх на базі наукової інформації. Він пов'язаний з конкретним кількісним і якісним змістом показників. Статистичне дослідження (як і будь-яке інше) починається зі збирання інформації, і висновки, які резюмуються у статистичних показниках, мають сенс у разі обґрунтованості їх фактами - це загальнонауковий принцип.
Серед основних вимог, які ставляться до статистичних показників, такі: повнота вихідних даних, їх порівнюваність і вірогідність (чи точність).
Основна вимога до вихідної інформації - повнота вихідних даних. Під повнотою фактів розуміють: а) повноту просторового охоплення явищ або елементів досліджуваного процесу; б) повноту охоплення сторін явищ, тобто повноту вихідних даних щодо всіх істотних ознак явищ; в) повноту охоплення у часі. Тут слід передбачити наявність явищ за максимально тривалий час.
Вимога повноти даних зумовлюється тим, що окремі випадкові факти у існуючій складності взаємозв'язків (наприклад, економічних процесів) формуються під впливом як істотних, так і випадкових причин і обставин. Тобто, якщо підходити суб'єктивно, то для доведення того чи іншого положення можуть бути використані досить суперечливі факти. Обмеженість окремих факторів повинна долатися вичерпними факторами, об'єднаними у статистичні сукупності, адже тільки за таких умов забезпечується всебічність його вивчення та відтворення в цілому. Якщо, наприклад, вивчається питання про собівартість виробництва продукції у фермерських господарствах конкретної області, то обов'язково треба мати інформацію про весь обсяг продукції цих господарств, який встановлюється шляхом підсумовування даних про обсяги виробництва продукції по всіх фермерських господарствах області. Якщо не встановити загального обсягу продукції, то не можна буде обчислити собівартість продукції, продуктивність праці, прибуток на одного працюючого і ряд інших важливих показників ефективності виробництва.
1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 ... 164 Повернутися на початок книги
