Статистика
Таким чином, поняття статистичного зведення у широкому розумінні слова охоплює цілий комплекс статистичних операцій, спрямованих на об'єднання зареєстрованих при спостереженні поодиноких випадків у групи, подібні у тому чи іншому відношенні; підрахунок підсумків по виділених групах і по всій сукупності в цілому; оформлення результатів групувань і зведення у вигляді статистичних таблиць.
З погляду організації розрізняють два види статистичного зведення: централізоване і децентралізоване.
Централізоване зведення проводять в одному центральному органі, наприклад, Державному комітеті статистики України, куди заздалегідь надсилають усі матеріали статистичного спостереження.
Децентралізоване зведення здійснюють поступово в різних ланках системи статистичних органів; на рівні району, області, країни Централізований вид зведення має свої переваги перед децентралізованим у тому, що є можливість проведення його за єдиною методологією при значно менших затратах праці і високій точності розрахунків. До його недоліків слід віднести низьку оперативність використання результатів зведень на місцях і складність у виправленні виявлених помилок спостереження. Централізоване зведення має місце, як правило, у великих спеціально організованих статистичних спостереженнях (наприклад, переписи).
У статистичній практиці найчастіше застосовують
децентралізоване зведення; інколи ці два види поєднують.
Розрізняють зведення первинне і вторинне.
Первинне зведення - це таке, при якому обробка і підрахунок даних здійснюються безпосередньо в процесі статистичного спостереження. При вторинному зведенні обробка і підрахунок матеріалів відбуваються за результатами первинного зведення. Як правило, це стосується децентралізованого зведення.
Якщо процес зведення зводиться до звичайного підсумовування даних, тобто до одержання підсумовуючих показників, його називають простим зведенням. Але ним обмежуються лише у випадках, коли немає істотної різниці між досліджуваними явищами, що на практиці зустрічається дуже рідко. Як правило, досліджувані статистикою соціально-економічні явища за своїм складом неоднорідні й істотно різняться між собою. Тому завдання статистичного зведення не обмежуються простим підрахунком показників, адже в такому випадку ігноруються існуючі істотні різниці між явищами. Статистика повинна виявляти ці різниці і досконало вивчати їх. У такому разі зведення статистичних даних здійснюють шляхом їх групувань за певними ознаками з подальшим розрахунком системи показників по кожній групі з підрахунком групових і загальних підсумовуючих показників. Зведення, що включає групування даних, називається груповим. Тільки методом групувань можна обробити зібрані матеріали, щоб одержати зведені узагальнюючі показники, які б об'єктивно відображували існуючі реалії у досліджуваній сукупності явищ.
Отже, статистичне групування даних спостереження є методологічною основою наукового зведення.
§ 3.2. Статистичне групування, його суть, завдання і види
Як відомо, масові суспільні явища або сукупності складаються з одиниць, які різняться між собою як якісно, так і кількісно. Ці різниці можуть бути істотними, тобто викликаними певними істотними факторами, і неістотними, що являють собою випадкові відхилення. Але і в сукупностях якісно однорідних, які мають незначну кількісну варіацію, у процесі розвитку спочатку збільшуються кількісні відмінності, а потім кількісні відмінності переходять у якісні з властивою їм уже другою мірою. Самі якісні відмінності в даних випадках виступають явно, видимо, в інших - приховано за
кількісними змінами.
Тому одне з головних завдань статистики полягає в тому, щоб розділити складну, неоднорідну сукупність одиниць спостереження на однорідні всередині, але істотно різні між собою групи; своєчасно виявити за зростанням кількісних різниць якісні переходи. Таке завдання в статистиці вирішується за допомогою методу статистичних групувань.
1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 164 Повернутися на початок книги
