Товарознавча характеристика продукції свинарства
Прижиттєве визначення товщини шпику як метод вивчення м'ясо-сальних якостей
Для оцінки м'ясо-сальних якостей туш важливе значення мають їх проміри — довжина туші, товщина сала, площа «м'язового вічка», індекс м'ясності та інші. У перші 4—5 місяців після народження свині всіх порід найбільш інтенсивно ростуть в довжину (від народження до 3-місячного віку їх довжина потроюється). Потім починають інтенсивно збільшуватись широтні проміри. Приблизно з 6-місячного віку інтенсивність росту тулубу в ширину починає перевершувати їх ріст в довжину. Найбільш інтенсивно збільшується в ширину туша в попереці, внаслідок цього змінюється і форма тулубу. У свиней старшого віку тулуб стає більш вирівняним за шириною (наближається до прямокутника). З 7— 8-місячного віку співвідношення промірів максимальної і мінімальної ширини тулуба не змінюються і перебувають у межах 1,25— 1,31, і отже, вони характеризують забійну зрілість тварин.
У перші три місяці після народження поросяти товщина підшкірного сала найбільш інтенсивно збільшується над холкою та на рівні 6—7-го грудних хребців (коефіцієнт росту 20,7—35,7); менш інтенсивно — у зоні спини і крижей (коефіцієнт росту 4—9). При відгодівлі місце максимального наростання товщини шпику у свиней порушується. Вже з 4—5-місячного віку з великою швидкістю починає наростати сало в попереку і крижах. Інтенсивність потовщення шпику над холкою сповільнюється. Внаслідок цього відбувається вирівнювання товщини шпику на спині. Свині миргородської породи порівняно з породою ландрас і великою білою через більш раннє жировідкладення мають більшу товщину шпику. У породи ландрас жировідкладення починається пізніше і в зв'язку з цим у всі вікові періоди тварини цієї породи мають тонше сало.
Найбільш точний метод оцінки м'ясо-сальних якостей живих свиней — визначення у них товщини сала. Існує висока позитивна кореляція між товщиною сала і виходом жиру (r = 0,60 - 0,96) і від'ємний взаємозв'язок з виходом м'яса (r = -0,41 - 0,63) в тушах (r = 0,60 - 0,96) в тушах.
У нашій країні і за кордоном розробили та використовують у селекційній практиці прилади для прижиттєвого визначення товщини шпику і площі «м'язового вічка» (лінметри, ультразвукові апарати, стилети, вимірювальна голка та ін.). В наукових дослідах використовують і інші методи визначення м'ясності живих свиней: рентгеноскопію, антипіринову пробу, гамма-промені та ін.
Проте найбільш практичним виявився ультразвуковий метод оцінки м'ясних якостей. Розроблена спеціальна шкала для прижиттєвого визначення загального виходу шпику і м'яса свиней.
Принцип дії приладів ґрунтується на особливості ультразвуку рівномірно поширюватись в одному середовищі і відбиватися від поверхні, що розділяє різні середовища.
Встановлені загальні і породні особливості в змінах інтенсивності росту м'язових та жирових тканин. У свиней м'ясного напрямку продуктивності інтенсивність росту м'язової тканини переважає над ростом жирової тканини більш довгий час, ніж у свиней універсального та сального напрямку продуктивності.
Вивчення вікових змін інтенсивності росту жирової тканини свиней дозволяє направлено вести їх селекцію, змінювати співвідношення м'яса і сала в туші.
Результати наших досліджень за І серією показали, що товщина шпику у піддослідних тварин всіх груп зростала із збільшенням їх живої маси.
Просліджувалась міжпородна різниця за показниками товщини сала по хребту. Якщо у тварин 50 кг живої маси товщина шпику в усіх піддослідних групах при всіх рівнях годівлі знаходилася відносно на одному рівні, то починаючи з 60 кг, вона почала рости інтенсивніше. Найбільш інтенсивно процес жировідкладення проходив у тварин великої білої і миргородської порід (табл. 13).
Що стосується різниці між тваринами , вирощеними при різних умовах годівлі, то у свиней, відгодованих при типовому рівню годівлі, в усі вікові періоди спостерігалась більша товщина шпику по хребту. При досягненні живої маси 100 кг товщина шпику у них коливалась від 29,1 у червонопоясної спеціалізованої лінії до 34,1 у мирогородської породи. При середньому рівні відгодівлі товщина шпику дещо зменшувалась, але міжпородна різниця зросла , особливо при досягненні живої маси 90—100 кг, і склала 5,5 мм. Дана тенденція збереглась і при середньодобових приростах 800—1000 г. Різниця склала 5,9 мм, хоча загальні показники товщини шпику во всіх породах зменшились.
1 ... 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 82 Повернутися на початок книги
