Товарознавча характеристика продукції свинарства
Динаміка товщини шпику в тушах тварин
Численими дослідженнями встановлено, що середній показник товщини шпику має тісний взаємозв'язок з вмістом м'яса та сала в туші свиней. За вирівняністю хребтового сала можна робити висновки про м'ясо-сальні якості туш.
Як свідчать дані І серії наших дослідів, товщина шпику детермінована породними особливостями (табл. 1, 2, 3).
Середня товщина шпику по хребту при забої в 100 кг при середньодобових приростах 250—350 г знаходилась в усіх групах у межах 29,7—34,9 мм. При відгодівлі до 125 кг відповідно збільшувалась і середня товщина шпика по хребту. Так, у тварин мирогородської породи товщина збільшилась на 3,5 мм, а червонопоясної спеціалізованої лінії на 2,5 мм. При збільшенні середньодобових приростів до 600—800 г, середня товщина шпику в тушах дослідних свиней зменшувалась: при забої в 100 кг у межах 29,1—34,0 мм.
В тушах свиней, забитих з живою масою 125 кг, середня товщина шпику дорівнювала 31,5—37,2 мм. Тварини, відгодовані при середньодобових приростах 800—1000 г мали найтонший шпик по І серії дослідів.
При забої в 100 і 125 кг товщина шпику у них дорівнювала відповідно: м'ясні генотипи (Л, ПМ, ЧПСЛ) від 28,6—29,4 до 31,1— 31,6 мм, універсальних (ВБ) — 31,8—34,8 мм, сальних (M) — 33,4—36,6 мм.
Аналізуючи дані II серії дослідів, слід відмітити, що помісі II та III груп мали менші показники товщини шпику та відзначались більш рівномірним відкладанням його по хребту.
Як свідчать дані таблиці 4 при середньодобових приростах 250— 350 г тварини від поєднання ВБхЛ мали найменші показники товщини шпику як при забої в 100, так і в 125 кг: 31,5—34,1 мм. Різниця з помісями ВБхМ, де цей показник був найбільшим, склала відповідно: 2,6 і 2,4 мм. Свині І та II груп займали за цим показником проміжне місце. Найтовщий шпик був на холці: від 48,0—50,7 до 51,0— 54,9 мм. Найтонший шпик спостерігався на попереку, міжпородна різниця при цьому була незначною: при забої в 100 кг 28,4—29,6 мм, при забої в 125 кг — 29,9—31,6 мм. Показник товщини шпику над 6—7 грудними хребцями, який вважається основним, найменшим був при поєднанні ВБхЛ — 34,6—37,3 мм (табл. 5).
При збільшенні середньодобових приростів до 600—800 г середня товщина шпика по хребту зменшувалась. Так, у тварин великої білої породи вона зменшилась на 0,8—1,2 мм, а у помісей II та III груп на 0,6—0,9 мм. Що стосується різниці між групами, то тенденція до тоншого шпику у помісних тварин II і III груп зберіглась. Найбільш рівномірним шпик виявився у свиней III піддослідної групи. При середньодобових приростах 800—1000 г товщина шпику над 6—7 грудними хребцями найменшою була у тварин III групі, при цьому різниця між групами була на рівні 1,0—1,1 мм при забої в 100 та 125 кг. Середня товщина шпику виявилась в межах від 30,9—30,7 до 33,2—35,6 мм. Різниця в показниках товщини шпику над попереком, де він був найтоншим, була незначною між групами: 28,1—29,3 мм при забої в 100 кг і 29,5—31,1 мм при забої в 125 кг (табл. 6).
Аналіз даних III серії дослідів показав, що найтовщий шпик мали свині миргородської породи при різних рівнях відгодівлі. Свині полтавської м'ясної породи мали найтонший шпик, а тварини великої білої породи української та зарубіжної селекції мали проміжні показники (табл. 7, 8, 9).
При середньодобових приростах 250—350 г тварини полтавської м'ясної породи характеризувались найтоншим шпиком — 31,6 мм, хоча свині великої білої породи майже не відрізнялись за цим показником 31,7—32,1 мм. У миргородських свиней товщина шпику дорівнювала 35,9 мм. Збільшення середньодобових приростів до 600—800 г та 800—1000 г призводило до зменшення товщини шпику в усіх піддослідних групах. Що стосується різниць між породами, то найтонший шпик був у полтавської м'ясної породи, а найтовщий у миргородської. Різниця склала при середньодобових приростах 600—800 г 2,2 мм, при приростах 800—1000 г 1,9 мм. Найбільш близькими за цим показником до полтавської м'ясної породи виявились свині великої білої породи зарубіжної селекції.
1 ... 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 ... 82 Повернутися на початок книги
