Товарознавча характеристика продукції свинарства
У результаті тривалої племінної роботи, впливу клімату та годівлі тип англійських великих білих свиней був докорінно змінений. За минулі роки зусиллями вчених і селекціонерів-виробничників створена фактично нова вітчизняна велика біла порода, яка за багатьма показниками перевищує англійську.
Серед сучасного поголів'я цієї породи можна виділити три продуктивних типи: м'ясний, м'ясо-сальний і сальний. Основним типом є м'ясо-сальний або універсальний.
Зараз це одна з найпоширеніших і найстаріших порід. її чисельність у загальній кількості свинопоголів'я України становить близько 86 відсотків.
Порода характеризується міцним типом будови тіла, високою відтворювальною здатністю, значним рівнем відгодівельної та м'ясної продуктивності, хорошими адаптаційними якостями в різних природно-кліматичних умовах, придатністю до використання підприємствами з промисловою технологією.
Дорослі свиноматки досягають живої маси 230—280 кг, кнури — 320—350 кг. За опорос матки народжують 10—14 поросят. За умови доброї годівлі і утримання великі білі свині на відгодівлі досягають живої маси 100 кг за 6—7 місяців.
У господарствах України найбільш поширені лінії Драчуна, Леопарда, Громкого; родини — Волшєбниці, Герані, Гвоздики, Тайги. Враховуючи чисельність свиней великої білої породи, подальшу племінну роботу з ними ведуть методами внутрішньопородної селекції в трьох напрямах: створення стад з високими відтворюва- льними (материнський тип УВБ-1) та відгодівельними (батьківський тип УВБ-2) і м'ясними якостями.
Миргородська порода створена головним чином методом тривалого масового добору при розведенні «в собі» місцевих свиней Полтавщини. Схрещування місцевих коротковухих свиней з беркширською і середньою білою, розпочате ще в 1880 р., мало обмежений і хаотичний характер, а тому не могло спершу відчутно вплинути на створення цієї породи. Пізніше були завезені великі чорні свині і кнури породи темворс. Селяни використовували кнурів цих порід для схрещування з місцевими свиноматками і вели добір рябих тварин. Внаслідок такого добору були створені стада складних помісних чорно-рябих свиней. Більш спрямовану роботу з цією популяцією розпочав і продовжив професор О. П. Бондаренко. Вивчаючи якості туш різних порід свиней він помітив, що в тушах місцевих рябих свиней містилося на 16—18 % сала більше, ніж у свиней великої білої породи. Крім того, саме м'ясо, завдяки відповідному міжм'язовому складу в ньому жиру, відзначалось високими смаковими якостями. Все це і стало основою у виведенні породи свиней сального напряму продуктивності. Було створено значний масив високопродуктивних тварин, що дало підставу для апробації миргородської породи свиней, яку затверджено в 1940 році.
Сучасні свині цієї породи — густого м'ясо-сального типу, досить довгі, широкі та глибокогруді, міцної конституції, невибагливі до умов утримання, чорно-рябої масті, іноді з рудим відтінком, добре використовують соковиті та грубі корми, пасовища.
Кнури досягають 300—320 кг, свиноматки — 220—230 кг. Багатоплідність маток — 10—11 поросят, жива маса гнізда у 2 міс. — 180—190 кг. На відгодівлі молодняк досягає живої маси 100 кг за 7—7,5 місяця.
Хороші результати одержують при схрещуванні кнурів цієї породи з матками великої білої та інших порід.
Основні генеалогічні лінії: Веселого, Грізного, Камиша, Переможця; родини: Квітки, Ягоди, Зозулі.
Розводять їх головним чином у Полтавській, Сумській та Хмельницькій областях. Провідним племгоспом по їх розведенню є племзавод ім. Декабристів, що на Полтавщині.
Основними напрямками роботи з породою є збільшення поголів'я, підвищення багатоплідності і виходу м'яса в тушах, консолідація якісних показників м'яса і сала.
Полтавська м'ясна порода створена в Інституті свинарства УА- AH протягом 1966—1993 pp. під керівництвом професора Б. В. Ба- ньковського шляхом складного відтворювального схрещування вітчизняних (велика біла, миргородська) та зарубіжних (ландрас, уесекс-седлбек, п'єтрен) порід.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 82 Повернутися на початок книги
