Методи визначення фальсифікації товарів
При виробництві
морозива використовували фарби «під малину, вишню і ананас» — кармин або
фуксин. Безконтрольне використання фарбів при виробництві харчових продуктів
примусило владу видати спеціальну постанову, в якій було вказано, що всі небезпечні
барвники повинні бути занесені в спеціальний список і санітарні лікарі будуть
слідкувати, щоб торговці не допускали використання її для підфарбування
продукції.
Найбільш
поширеним видом фальсифікації харчових продуктів була підробка і переробка товарів
з простроченим терміном зберігання. Солена та несолена риба перемивалася,
заново просолювалася і підлягала копченню. Після такої підробки риба
продавалася вдвічі дешевше, ніж свіжа. Такі операції проводили і з ковбасами.
Використовували несвіжі, іноді запліснявілі ковбаси, які заново подрібнювали і
змішували з свіжим фаршем.
Фаворитами
підробок були хліб та спиртні напої. Штучне підвищення маси хліба робили за
рахунок неякісного випікання. Рідко замішане тісто ставили в дуже гарячу піч,
одержували щільну, добру на вид скоринку, а усередині оставалась вода, яка
підвищувала масу продукту, замість 1214 фунтів хліб важив 17 фунтів. Хліб був
сирий, клейкий, схожий на замазку для віконних рам. В газетах відзначалось, що
в хлібі знаходили брудні ганчірки, мишей, скобяні вироби, черв'яків та
тарганів.
Коньяки, ром,
вина іноді виробляли із звичайної горілки, підфарбованої чаєм, колером.
Реалізували таку «продукцію» частіш всього в справжніх закордонних пляшках, які
придбавали за копійки на ринках, і продавали як контрабандний товар.
З 1891 році в
Києві був розкритий завод, який виробляв «шипучку» схожу на шампанське. Завод
робив два роки і звався «Слава». Власником заводу був купець Дензов та його
майстер прусський підданий Пфаав, які зізналися в підробці. Етикетки брали у
чоловіка, який мив посуд на справжній фірмі Редерера в Реймсі. Пробки клеймили
на заводі підробленим штемпелем та наклеювали бандероль. Декілька агентів
розповсюджували це шампанське по три карбованця за пляшку (справжнє шампанське
коштувало п'ять карбованців). Ця дешевизна й привела до виявлення підробки.
До революції в
Росії та Україні крім законодавчих мір захисту від фальсифікації були прийняті
і соціальні. Публікувалися книжки, в яких описувалися способи визначення
фальсифікації товарів. До них можна віднести книгу «Домашний определитель
подделок» професора фізики та хімії О. Альмадінгена, яка дозволяла виявити
фальсифікацію деяких харчових продуктів, матеріалів для ремонту будинків,
хімічних речовин, які використовували в технології виготовлення харчів.
Але наряду з
фальсифікованими товарами продавали товари чесних виробників, чия продукція
мала славу в Україні і за її кордоном, це знамените київське сухе варення
Балабухи, шоколад, цілющий кумис та газоване молоко Ягудова, лікувальні
льодяники «Кетти Босс» та інші.
На теперішній час
є цілий ряд постанов, законів, які регламентують якість продукції та
недопущення в продаж фальсифікованої та неякісної продукції. Це закон України
«Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», Закон
України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше
використання неякісної та небезпечної продукції», Закон України «Про захист
прав споживачів», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах» та
інші.
Але незважаючи на
всі закони і постанови на ринок України поступають і досі неякісні та
фальсифіковані продукти. Це масштабні афери при виробництві сурогатного вина,
горілки, шампанського, махінації з вершковим маслом, до якого додають різні
добавки і наповнювачі — наприклад, кокосове масло, маргарин. Пожовтілий,
зморщений оселедець промивають оцтом, позеленілу від старості ковбасу та
сосиски також обробляють оцтом і змащують соняшниковою олією для «освіження»,
курині окорока після тривалого зберігання на сонці промивають, натирають
спеціями та коптять. Цю тираду порушень можна продовжити.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 134 Повернутися на початок книги
