Головна
     

Методи визначення фальсифікації товарів

Розділ 8 Методи визначення фальсифікації харчових жирів

Сучасний ринок харчових продуктів пропонує широкий асортимент вітчизняних та імпортних продовольчих товарів. З них найбільш вживають масла та жири. Асортимент рослинних масел, який має український ринок, дуже великий. Це не тільки масла, які використовуються традиційно (під­сонячне, кукурудзяне, оливкове), але й велика кількість масел, які раніше практично не зустрічались на Україні: кедрове, горіхове (масло волоського горіха), пшеничне, гарбузове та ін. Якщо за якість масел великотоннажно­го виробництва відповідають фірми виробники, то інші, більш рідкісні масла, далеко не завжди мають сертифікати якості. Різноманітність проду­кції, яка виставляється; застосування гостросюжетної упаковки дозволяє споживачеві сміливо віддавати перевагу тому чи іншому продукту. Однак разом з різноманітністю харчових продуктів вітчизняний ринок відріз­няється відсутністю достовірної інформації про них. Так, використання ярликів «натуральне», «екологічно чисте», «без холестерину», «високої очистки» більша частина, яких являється обманом покупців.

При використанні терміна «фальсифіковані товари» багато хто плута­ють його з такими поняттями, як «підробки-замінники» (сурогати, імітато­ри) і «дефектні товари» (які одержують із-за недосконалої технології чи низької кваліфікації робочих). І це відбувається не випадково, так як багато підробок-замінників і дефектних товарів широко застосовують з ціллю фа­льсифікації натуральних продуктів, при цьому споживачеві або навмисно не пред'являють необхідну інформацію, або пред'являється перекручена. Наприклад, коли рекламують підробку-замінник вершкового масла — мар­гарин, то намагаються нав'язати споживачу помилкове уявлення про те, що він також корисний, як і вершкове масло, оскільки він наближується до ко­ров'ячого молока, має низький вміст холестерину та його можна намазува­ти на хліб. Але в той же час маргарин має наступні відмінності: обов'язкова присутність антиокислювачів — бутилокситолуол і бутилоксианізол, які визивають ракові захворювання; корисних жирних кислот — олеїнова і лі­ноленова, які містяться в рослинних маслах, з яких зроблено маргарин, по­вністю гідрірованими і вітаміноподібними властивостями не володіють; добавлено до 20-25 % води і введені додатково емульгатори, які руйнують червоні кров'яні тільця (плазмоліз) в крові; присутність хімічно змінних жирних кислот, які не завжди метаболіруються в організмі людини, і бага­то інших згубних впливів. Таким чином, маргарин в невеликих кількостях можна застосовувати тільки здоровій людині, а для харчування хворих та особливо дітей він протипоказаний.

Рослинні масла, особливо рафіновані, являються найбільш доступним об'єктом для усякого роду фальсифікацій. На ринку рослинного масла, яке ко­ристується у українського споживача незмінним успіхом, оскільки його дода­ють і в салат, і широко використовують при жаренні, покупцю іноді важко ви­брати якісне масло з широко рекламуємого низькоякісного. Тому як у вироб­ника, так і у реалізатора виникає спокуса підробити чи збільшити об'єм своєї реалізації шляхом підміни одного виду масла іншим, менш цінним.

Якщо прийняти до уваги, що високоякісні сорти рослинних олій, такі як оливкове масло, горіхове масло, кукурудзяне масло являються обов'яз­ковим елементом дієтичного і дитячого харчування, то не важко собі уяви­ти, яку шкоду здоров'ю може нанести застосування фальсифікованих ма­сел, не кажучи вже про те, що ці сорти масел відносно дорогі. Як правило, ці дорогі сорти піддають змішанню з більш дешевими і доступними масла­ми, наприклад, з соняшниковим, бавовняним, рапсовим. При цьому різко падає харчова цінність вихідного масла за рахунок відносного зменшення складу ненасичених кислот і збільшення складу баластних речовин і фос- фоліпідів. Проаналізувавши зразок оливкової олії і зразок кукурудзяної олії, які були придбані в роздрібній торгівлі було визначено, що обидва ці зразка виявились високоочищеною соняшниковою олією (хоча ціна відпо­відала надписі на етикетці). Що стосується тваринних жирів, то під фаль­сифікацію частіше всього підпадає вершкове масло. Вже давно всім відо­мо, що замінник вершкового масла — маргарин. В останній час розроблені сорти маргарину з мікроструктурою і смаком вершкового масла. Ці сорти вийшли на ринок як конкурентний продукт, який по своїй харчовій ціннос­ті не уступає, а підчас і перевершує, вихідне вершкове масло. За останній рік-два створилось немало спірних ситуацій, які полягали в тому, що такого роду масло — жирові суміші (на Заході їх називають «бутербродне масло») були закуплені за кордоном по ціні маргарину, а продавали в Росії по ціні високоякісного вершкового масла. Відрізнити ерзац-продукт від натурально­го вершкового масла можливо тільки з допомогою фізико-хімічних методів, включаючи і метод газо-рідинної хроматографії. У Воронежській державній технологічній академії вченими Саніним В. М. та Снігирьовим С. А. прове­дено дослідження харчових жирів методом диференціального термічного аналізу. На термографічній установці були проаналізовані зразки молочного жиру, які видалили з проб вершкового масла, виробленого в різних областях різними виробниками, а також деяких рослинних і комбінованих жирів. Як показав аналіз отриманих термограм, усі види жирів мають криву плавлення відмінну від інших. Кожен жир має на термографічній кривій окремі ендоте­рмічні піки, які відповідають температурному інтервалу плавлення фракцій жиру. На основі проведених дослідів можна зробити висновок про можли­вість визначення фальсифікації вершкового масла рослинними добавками.

 

1  ... 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112  ... 134 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту