Міжнародне фінансове право
За ініціативи
МБРР в 1985 р. була підписана Сеульська конвенція, на основі якої в 1988 р.
засноване Багатостороннє агентство з гарантії інвестицій (БАГІ).
До
багатосторонніх угод, які є джерелами міжнародного інвестиційного права, варто
віднести також:
Вашингтонську
конвенцію про порядок розв'язання спорів між державою та іноземними особами
1965 р.;
Угоду про торгові
аспекти іноземних інвестицій, яка діє в системі СОТ.
У хартії
економічних прав і зобов'язань держав 1974 р. зафіксовані такі принципи:
кожна держава має
право регулювати і контролювати іноземні інвестиції в межах дії своєї
національної юрисдикції відповідно до своїх законів і постанов згідно із
своїми національними цілями і першочерговими завданнями;
жодна держава не
може бути примусово зобов'язана надати пільговий режим іноземним інвестиціям.
Тенденція до
уніфікації внутрішньодержавних інвестиційних режимів, до міжнародно-правової
універсалізації правил прийому і захисту іноземних інвестицій знаходить свій
прояв у створенні різних національних і багатосторонніх кодексів поведінки і
аналогічних актів.
Кодекс
лібералізації руху капіталів був прийнятий рішенням Ради ОЕСР. Він є
обов'язковим для держав-членів; складається з трьох частин:
зобов'язань
держав-членів, зокрема не вводити нових обмежень на рух капіталу;
порядку
нотифікації у випадку застосування обмежувальних заходів (із міркувань
безпеки, в зв'язку з складностями із платіжними балансами тощо);
переліку
інвестиційних операцій, які підлягають лібералізації.
У 1992 р. МБРР
були прийняті Керівні принципи щодо режиму іноземних інвестицій. В рамках
організації Азіатського Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у
1994 р. був прийнятий Добровільний кодекс прямих іноземних інвестицій, в якому
сформульовані такі принципи:
недискримінаційний
підхід до країн-донорів;
національний
режим для іноземних інвесторів;
мінімізація
обмежень;
недопустимість
експропріації без компенсації;
забезпечення
реєстрації і конвертованості;
усунення бар'єрів
щодо вивозу капіталу;
уникнення
подвійного оподаткування;
дотримання
інвестором норм і правил країни перебування;
забезпечення
в'їзду-виїзду іноземному персоналу;
розв'язання
спорів шляхом переговорів або через арбітраж.
На думку
спеціалістів, Кодекс АТЕС може бути використаний
в майбутньому як
універсальна модель.
10.3. Визначення поняття
«міжнародні інвестиції» в міжнародно-правових та внутрішніх правових актах
держав
Складнощі
визначення поняття «міжнародні інвестиції» пояснюються множиною підходів.
Внутрішньодержавних актів з цих питань дуже багато. Майже кожна держава має
власне законодавство, яке регламентує інвестиційні питання. Строкатість правового
забезпечення інвестиційного процесу ускладнює його уніфікацію. Не менш
різноманітні і міжнародні джерела: це пояснюється різновекторністю завдань,
які ставляться у відповідному міжнародному документі, що містить визначення.
Очевидно, що визначення, яке дається в документі щодо захисту інвестицій, не
може співпадати з визначенням, яке міститься в документі щодо руху інвестицій.
Таким чином,
міжнародне право не дає уніфікованого визначення поняття «міжнародні
інвестиції». Розбіжності стосуються як власне поняття «інвестиції», так і
поняття «міжнародні».
Сутність поняття
«міжнародні інвестиції» тісно пов'язана з економічною наукою, яка використовує
його як технічний термін. Можна було б припустити, що юридичне визначення
інвестицій має бути подібним до економічного. Тобто юристам варто було б
приєднатися до визначення, яке дається економістами, і це сприяло б
одноманітності визначення.
1 ... 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 ... 177 Повернутися на початок книги
