Категорії

• Філософія
• Маркетинг
• Економіка
• Фінанси
• Менеджмент
• Гуманітарні науки
• Правова література
• Природничі та технічні науки
• Аудит, бухгалтерський, кадровий облік

Цікаво знати

Тут буде iнфо

Популярні книги

• Промышленный маркетинг
• Ринкове ціноутворення
• Индексы продукции и экономические барометры капиталистических стран
• Фондовый рынок
• Інформатизація світогосподарського розвитку
• Юридична конфліктологія
• Відшкодування зносу основних виробничих фондів
• Біржова діяльність
• Інтелектуальна власність
• Макроекономіка

Міжнародне фінансове право

поняття міжнародного фінансового права;

історія виникнення і розвитку міжнародного фінансового права;

питання організації кредитних (банківських) інститутів;

міжнародні валютні відносини;

міжнародні угоди щодо платежів;

фінансові питання в договорах про репарації та про допомо­гу найменш розвинутим країнам;

міжнародні кредитні відносини;

міжнародні угоди щодо векселів та чеків.

Г. В. Петрова зазначає, що тенденцією міжнародної правотворчості є перетворення міжнародного фінансового права в сукупність ділових звичаїв та управлінських функцій, які самоорганізовуються і застосовуються в національних правових системах часто без пря­мої трансформації у національне фінансове законодавство12.

В. М. Шумилов вважає, що сукупність міжнародно-правових норм, які регулюють відносини в міжнародній фінансовій систе­мі, є міжнародним фінансовим правом, яка, в свою чергу, є галуз­зю міжнародного економічного права. Інколи ця сфера правовід­носин називається міжнародним валютним правом. Предметом правовідносин у міжнародній фінансовій системі виступають на­ціональні правові режими в фінансовій сфері, форми міжнарод­них розрахунків, стан платіжного балансу, правові режими між­народних валютних ринків, умови конвертованості валют, кре­дити, боргові зобов'язання, фінансова допомога тощо13.

Залежно від предметного змісту В. М. Шумилов виділяє такі стійкі групи споріднених правовідносин приватно-правового та/або публічно-правового характеру, що виникають у міжнарод­ній фінансовій сфері:

відносини щодо платіжно-розрахункових операцій;

міжбанківські відносини;

відносини між учасниками міжнародного валютного ринку;

відносини на міжнародному ринку цінних паперів;

кредитні відносини;

відносини, які склались з приводу боргів;

відносини щодо фінансової допомоги, тощо.

В. М. Шумилов звертає увагу на те, що всі виділені ним групи відносин в реальній дійсності є тісно переплетеними, але такими, що мають певну автономність і часто — свій перелік засобів пра­вового і не правового регулювання14.

У деяких підручниках з міжнародного публічного права можна зустріти визначення міжнародного фінансового права як сукупності міжнародно-правових принципів та норм, що регулюють міждержав­ні валютно-фінансові відносини. Через переважання в системі вище­названих відносин валютних часто цю підгалузь міжнародного еко­номічного права називають міжнародним валютним правом15.

Підхід Е. А. Ровинського до вивчення міжнародного фінансо­вого права ґрунтується на тому, що міжнародні фінансові відносини — це міждержавні відносини16. Тому і міжнародне фінансо­ве право є «похідною» від міжнародного публічного права, оскі­льки міжнародні фінансові правовідносини пов'язані із виконан­ням певних державних зобов'язань, взятих державами на підставі угод і в результаті узгодження їх позицій.

Підводячи підсумок аналізу літературних джерел, зазначимо, що розвиток правовідносин на первинному рівні спричинив фор­мування окремої галузі міжнародного права — міжнародного фінансового права, предметом регулювання якого виступають відносини, що складаються між державами та іншими суб'єктами в процесі їх зовнішньої діяльності, об'єктом яких є гроші або грошові зобов'язання.

З підходів різних авторів до позиціювання міжнародного фінансового права серед інших галузей права найбільш прийн­ятною є позиція, згідно з якою міжнародне фінансове право вважається комплексною галуззю, яка включає норми міжна­родного публічного права і норми міжнародного приватного права.

Автори ж, які відстоюють думку щодо приналежності міжна­родного фінансового права виключно до міжнародного публічно­го права, не враховують еволюції міжнародних фінансових від­носин і, відповідно, їх нормативно-правового регулювання. Наукова думка, як справедливо обґрунтував В.М.Опарін, стосов­но розуміння фінансів постійно розвивалась17. Становлення фі­нансової науки як самостійної галузі знання відбулось у період, який тривав з другої половини XVIII ст. і протягом першої поло­вини ХіХ ст.18. Основним напрямом в еволюції розуміння сутно­сті фінансів, їх призначення і ролі став поступовий перехід від звуженого трактування фінансів як системи формування і вико­ристання грошових коштів для забезпечення реалізації функцій, покладених на публічні союзи, до їх визначення як сукупності матеріальних (грошових) засобів забезпечення і функціонування держави, і підприємницької діяльності, і життєдіяльності люди­ни. Тому розвиток теорії бізнесових фінансів, а також фінансово­го ринку, в тому числі й на світовому рівні, вивів предмет теорії фінансів за межі відносин виключно між публічними формуван­нями, а також між публічними і приватними формуваннями, та уможливив їх розповсюдження на відносини між рештою учас­ників міжнародних розрахунків і кредитування. Відповідно до цього набуває авторитету і позиція, згідно з якою правові норми, які належать до сфери міжнародного приватного права, що регу­люють міжнародні фінансові відносини між приватними учасни­ками, вважаються за норми міжнародного фінансового права. Так, наприклад, основна кількість банківських правовідносин — це майнові відносини приватноправового характеру.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  ... 177 Повернутися на початок книги