Міжнародне фінансове право
Поняття і
предмет міжнародного фінансового права
1.1. Міжнародні фінансові відносини:
сутність, види, спільні ознаки
Розвиток
економічного співробітництва між державами спричинив змістовне
урізноманітнення видів господарських зв'язків. Зокрема останнім часом значно
розширились міждержавні фінансові, кредитні і валютні відносини. Наведемо
приклади поширених в сучасних умовах міжнародних фінансових відносин і
відповідних юридичних фактів:
одна держава
надає іншій кредит;
підприємство в
оплату закупленого за кордоном товару переказує кошти до іншої країни
підприємству-продавцю;
крупна компанія
виходить на міжнародний фондовий ринок із своїми акціями або борговими
зобов'язаннями;
банк кредитує
свого іноземного клієнта або підприємство з іноземним капіталом;
банк придбаває
іноземну валюту на міжнародному валютному ринку;
турист-іноземець
користується за плату різними туристичними послугами;
працівник-іммігрант
переказує частину заробленого на батьківщину і т. ін.
«Міжнародна
фінансова система — це в певному розумінні «кровоносна система» всієї світової
економіки. Складається враження, що поступові і на перший погляд малопомітні
зміни саме в фінансовій сфері, які відбувались протягом останніх десятиліть, і
підготували в кінцевому підсумку стрімку (в історичному вимірі) глобалізацію
всіх інших сторін людського життя наприкінці XX ст.»1. Сьогодні фінансова сфера
претендує на роль явного лідера економічної глобалізації. Це спричинило
перетворення фінансових потоків та інструментів на дієвий засіб економічного і
політичного тиску одних країн на інші. Міжнародні трансферти капіталу за своїм
щоденним обсягом наближаються до позначки у 2 трлн. дол. США, більш як 10 трлн.
дол. США іноземних депозитів у комерційних банках рухаються світом в пошуку
найбільших прибутків, річний оборот ринків державних облігацій більш як у два
рази перевищує обсяг світового ВВП2. Створивши новітні технології управління
транскордонними потоками в режимі «on line», інформаційна революція сприяла
відриву фінансового капіталу від реальної економіки і перетворенню його на самостійну
силу, якій мало притаманний контроль. Згідно з розрахунками провідних західних
економістів, загальний обсяг чисто спекулятивних валютних угод перевищує 1300
млрд. дол. США на день. Ця сума приблизно в 50 разів перевищує обсяг щоденних
торгових обмінів і практично дорівнює величині сукупних валютних резервів
національних банків світу3.
Зростання ролі і
значення міжнародних валютно-кредитних відносин у розвитку світової економіки
та диверсифікації світогосподарських зв'язків наприкінці XX — на початку XXI
ст. зумовлене кількома головними факторами:
по-перше,
поглибленням процесів інтернаціоналізації та транснаціоналізації виробництва і
капіталу, усіх сфер господарського життя на рубежі ІІ та ІІІ тисячоліть;
по-друге,
глобалізацією економічного розвитку сучасного суспільства, необхідністю
спільного розв'язання усіма учасниками світового співтовариства гострих
економічних, соціальних та екологічних проблем;
по-третє,
формуванням нової системи міжнародного поділу праці внаслідок розпаду
колишнього СРСР і створення нових незалежних держав та в результаті суттєвих
змін, що відбуваються в Центральній і Південно-Східній Європі й Китаї;
по-четверте,
домінуванням у системі світового господарства ринкових структур, інституцій та
інструментів, розширенням ринкового поля світової економіки та інших сегментів
сфери послуг.
Виступаючи однією
з форм економічного, науково-технічного і культурного співробітництва між
державами, міжнародні фінансові, кредитні і валютні відносини разом із тим
мають специфічні особливості. Врахування цих особливостей дає підстави для
об'єднання вищеназваних відносин до однієї групи міжнародних фінансових
відносин і виявлення специфіки їх міжнародноправового регулювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 177 Повернутися на початок книги
