Міжнародне фінансове право
за ринковими
цінами на відповідні товари або за індексами цін на матеріали та робочу силу,
які публікуються у відповідних довідниках або спеціальних журналах на момент
виконання розрахунку.
У міжнародній
комерційній практиці існують й інші форми страхування валютних ризиків, проте,
на відміну від захисних застережень, вони мають неконтрактний характер,
оскільки безпосередньо не включаються до тексту міжнародного комерційного
контракту і не є його необхідними умовами (наприклад, термінові угоди з
валютою — форварди, ф'ючерси, опціони). Проте можна стверджувати, що будь-які
форми страхування валютних ризиків як контрактної, так і неконтрактної природи
мають на меті створення гарантії стабільності вартісного змісту розрахункового
(грошового) зобов'язання.
12.6. Форми міжнародних
розрахункових відносин
Під формою
розрахунку в міжнародній банківській практиці розуміється регульована нормами
міжнародного банківського права умова платежу, яка має специфічні особливості
щодо порядку зарахування коштів на рахунок кредитора, видів використовуваних
платіжних документів, а також процедури документообігу. Вибір сторонами
міжнародного контрактного зобов'язання тієї чи іншої форми розрахунків впливає
на процес реалізації товару, швидкість обігу грошових коштів і в кінцевому
підсумку обумовлює ефективність всієї комерційної угоди.
Існує така
класифікація форм безготівкових розрахунків:
залежно від того,
зараховуються одержані від платника кошти на рахунок одержувача безумовно чи
внаслідок виконання останнім певних вимог, розрізняють:
переказ;
акредитив;
у межах переказу
виділяють дебетовий та кредитовий переказ. У кредитовому переказі вказівка
щодо платежу виходить від особи, яка здійснює платіж. У дебетовому переказі
така вказівка надходить від особи, яка одержує платіж. Різновидом кредитового
переказу є розрахунки платіжними дорученнями, а дебетового — розрахунки в
порядку інкасо;
залежно від того,
чи потрібна згода платника на списання суми платежу з його рахунку, в межах
розрахунків в порядку інкасо виділяють:
акцептну форму;
безакцептне
(безспірне) списання коштів.
у свою чергу,
акцептну форму можна поділити на:
розрахунки
платіжними вимогами;
розрахунки
платіжними вимогами-дорученнями;
розрахунки чеками;
розрахунки
дебетових та розрахункових карток.
Найбільш
розповсюдженими формами міжнародних розрахунків є банківський переказ (або
кредитовий переказ), документарне інкасо (або дебетовий переказ) та
документарний акредитив. У табл. 1 наводяться орієнтовні дані щодо вартості
реалізації цих форм розрахунків.
Таблиця 1
Приблизна
тривалість виконання і вартість основних форм міжнародних розрахунків
|
|
Середній термін
реалізації, днів |
Витрати на
здійснення, % від вартості |
|
Банківський
переказ |
7 |
0,02 |
|
Документарний
акредитив |
21 |
1,5 |
|
Резервний
акредитив |
15 |
0,9 |
|
Банківська
гарантія |
7 |
1,2 |
|
Документарне
інкасо |
15 |
0,5 |
Розглянемо ці
форми міжнародних розрахунків більш детально, приділяючи основну увагу їх
міжнародно-правовому регулюванню.
Банкіеський
переказ (bank transfer, remittence) регулюється виключно нормами
застосовуваного внутрішньодержавного права. Міжнародне банківське право
практично не містить ніяких юридично обов'язкових актів, які регулюють
банківський переказ. Варто звернути увагу лише на два документи, які хоча й мають
рекомендаційний характер, але внаслідок високої якості їх підготовки і
особливого значення положень, які вони містять і які мають широке практичне
застосування та використовуються в процесі виконання операцій щодо банківського
переказу грошових коштів. Йдеться про Типовий закон ЮНСІТРАЛ 1992 р. про
міжнародні кредитові перекази62 та Правове керівництво ЮнСіТРАЛ 1987 р. щодо
електронного переказу коштів63.
1 ... 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 ... 177 Повернутися на початок книги
