Екологічне право України
землі оздоровчого призначення - землі, що мають природні
лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися
для профілактики захворювань і лікування людей;
землі рекреаційного призначення - тобто землі, які використовуються
для організації відпочинку населення, туризму та проведення
спортивних заходів;
землі історико-культурного призначення - землі, на яких розташовані:
а)
історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні
парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
б)городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти,
наскальні зображення, поля давніх
битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки
історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в)архітектурні ансамблі і
комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової,
військової, культової архітектури, народного
зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова;
землі лісогосподарського призначення - землі, вкриті лісом, а
також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства;
землі водного фонду - землі, зайняті водними об'єктами, болотами й водогосподарськими спорудами, та виділені по берегах водойм ділянки під смуги відведення, прибережні смуги та інші зони охорони;
9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - землі, надані в установленому порядку підприємствам
промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони
та іншим організаціям, установам для
розміщення на них об'єктів виробничого, комунального, культурно-побутового та іншого несільськогосподарського
призначення і здійснення ними завдань спеціального призначення.
Зміна цільового призначення
земель згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України провадиться
органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання
у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного
та історико- культурного призначення.
За основним цільовим призначенням
землі сільськогосподарського призначення були поставлені на
перше місце. Одним із принципів земельного права є відтворений
у ст. 23 Земельного кодексу України принцип,
що землі, придатні для потреб
сільського господарства, повинні надаватися
насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського
господарства, проводиться на підставі даних державного земельного
кадастру. Для потреб, не пов'язаних із веденням сільськогосподарського
виробництва, надаються переважно несільськогосподарські
угіддя гіршої якості. Пріоритетність
земель сільськогосподарського призначення зумовлюється тим, що
вони призначені для виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, продуктів харчування чи сировини для харчової
промисловості1.
Управління у галузі земельних
відносин
Управління в галузі земельних
відносин - це діяльність органів державної
влади, місцевого самоврядування та громадських об'єднань, яка спрямована на забезпечення охорони
і раціонального використання земель землекористувачами відповідно
до вимог законодавства.
До повноважень Верховної Ради
України в галузі земельних відносин згідно зі ст. 6 Земельного кодексу України належить:
прийняття законів у галузі
регулювання земельних відносин;
1 ... 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 ... 178 Повернутися на початок книги
