Екологічне право України
Правова охорона довкілля
від забруднення відходами
Розрив між обсягами накопичення
відходів та обсягами їх утилізації і знешкодження поглиблює
екологічну кризу. Водночас відбувається невпинне зростання
витрат на одержання первинної сировини для промислового виробництва. Останнім часом до цих факторів додається про- блема
ресурсної залежності України від зовнішніх джерел багатьох видів сировини. Все це свідчить про важливість вторинного використання ресурсів.
Тому проблему відходів слід
розглядати у рамках єдиного підходу до соціально-екологічних
та ресурсно- технологічних і ресурсозберігаючих аспектів як
сукупність трьох складових (проблемних аспектів):
ресурсного
(розвиток вторинного ресурсокористування);
екологічного (досягнення екологічної безпеки);
методико-організаційного (науково-методичне, інформаційно- аналітичне, організаційно-правове забезпечення вирішення та регулювання).
Ресурсний та екологічний аспекти
проблеми відходів мають як незалежні, так і спільні, інтегральні цілі. Окремим
напрямом є розробка засобів та методів розв'язання зазначеної
проблеми. Як сировинний потенціал відходи значною мірою можуть
замінити первинні ресурсні джерела, зменшуючи
таким чином загальне ресурсоспоживання. На сьогодні переважна
більшість відходів або взагалі не використовується, або використовується за найпростішими технологічними схемами, які не забезпечують повної реалізації їхнього
ресурсного потенціалу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР1 відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі
людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення
та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - це
відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які
створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища
і здоров'я людини та які потребують спеціальних
методів і засобів поводження з ними.
Правова охорона довкілля від
забруднення відходами забезпечується законами України «Про
охорону навколишнього природного середовища»,
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про металобрухт», «Про
відходи», Кодексом України про надра, та
іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відходи» суб'єктами права власності на відходи є громадяни
України, іноземці, особи
без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні
громади, Автономна Республіка Крим і
держава.
Територіальні громади є власниками
відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не
мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні
відходи).
Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності
чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий, а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що
є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України
відповідно до закону.
Суб'єкти
права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами
в межах, визначених законом.
На підставі ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати
ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а
також для їх утилізації, знешкодження
або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється
лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими
радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних
норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання
як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного
середовища та здоров'я людей.
1 ... 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 178 Повернутися на початок книги
