Екологічне право України
Облік природних ресурсів передбачає
ведення приро- доресурсових кадастрів, Червоної
і Зеленої книг України. Порядок їх ведення встановлюється Кабінетом
Міністрів України шляхом затвердження відповідних положень.
В Україні державні кадастри
природних ресурсів класифіковані залежно від виду природних
ресурсів, а саме: Державний
земельний кадастр, Державний водний кадастр,
Державний лісовий кадастр, Державний кадастр тваринного світу, Державний кадастр родовищ і проявів
корисних копалин тощо. Державний земельний
кадастр ведеться Держкомземом України; Державний водний кадастр - Держкомводгоспом України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України; Державний
лісовий кадастр - Держкомлісгоспом України; Державний
кадастр тваринного світу та Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин - Міністерством охорони навколишнього природного
середовища України. Кадастри ведуться з метою обліку кількісних, якісних й інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання (ст. 23 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища»).
Ведення Червоної книги України
та Зеленої книги України забезпечує Міністерство охорони навколишнього природного
середовища України.
Система органів екологічного
управління та їх компетенція
В Україні система державного
екологічного управління базується на організаційному поєднанні
діяльності органів державної влади, які і є суб'єктами державного управління1. Орган держави - частина державного апарату - група осіб або
одна особа, які наділені юридично визначеними
державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій
держави2. Система управління екологічною діяльністю, крім державних органів, включає у себе також
органи місцевого самоврядування й громадські організації. Таким
чином, екологічне управління залежно від суб'єктів, які його здійснюють, можна чітко поділити
на державне, самоврядне і громадське. Звичайно, вирішальне значення у даному питанні відіграє
державний рівень управління.
Державне управління є однією
з найважливіших форм реалізації державної влади. З позиції
юридичної науки, воно визначається як виконавча й розпорядча
діяльність держави. Його зміст в кожному окремому випадку може
розрізнятись в досить широких межах - від прямого оперативного управління владно-розпорядчими, тобто «коман- дитними», засобами до використання сугубо стимулюючого
впливу державно-владних повноважень3.
Поняття державного управління
у галузі екології є похідним від поняття державного управління
в цілому4. Орга-
ни державного
екологічного управління поділяються залежно від виконуваних
ними функцій на загальні і спеціальні.
Систему загальних органів
державної влади у галузі екології складають Верховна Рада України,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів
України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Президент України, місцеві державні адміністрації.
Міністерство охорони навколишнього
природного середовища України, Державний
комітет України із земельних ресурсів, Державний
комітет лісового господарства України, Державний комітет України
по водному господарству є основними спеціально уповноваженими
органами державного екологічного управління.
На Верховну Раду України у
галузі екології покладаються наступні обов'язки:
визначення засад внутрішньої
й зовнішньої екологічної політики;
розробка і прийняття нормативно-правових актів у сфері екології;
затвердження загальнодержавних
програм з охорони довкілля;
затвердження бюджету і визначення
обсягів коштів, спрямованих на охорону довкілля, раціональне використання та відтворення природних
ресурсів та забезпечення екологічної безпеки тощо (ст. 85 Конституції України).
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 178 Повернутися на початок книги
