Екологічне право України
До природних рослинних ресурсів
загальнодержавного значення належать: а) об'єкти рослинного світу у межах:
внутрішніх морських вод і
територіального моря, континентального
шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються
на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх
порядків;
природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва загальнодержавного значення;
б)
лісові ресурси державного значення;
в)
рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а
також гриби, види яких занесені до Червоної книги України;
г)
рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
До природних рослинних ресурсів
загальнодержавного значення законодавством України можуть бути віднесені й інші
об'єкти рослинного світу.
До природних рослинних ресурсів
місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського
призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних
ресурсів загальнодержавного значення.
Форми права користування
рослинним світом
Використання природних рослинних
ресурсів в житті людини ґрунтується на законодавчо визначеному колі цілей. Так, відповідно до ст. 14 Закону
України «Про рослинний світ» природні
рослинні ресурси використовуються за умови додержання встановлених
вимог з метою: природоохоронною; рекреаційною; оздоровчою; культурно-освітньою; виховною; науково-дослідною; господарською.
У свою чергу, господарська діяльність в галузі використання
природних рослинних ресурсів здійснюється: а)
для забезпечення потреб населення та виробництва у технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих рослин; б) для випасання худоби, для
забезпечення інших потреб тваринництва; в) для
потреб бджільництва; г) для потреб мисливського
та рибного господарства.
В Україні використання природних
рослинних ресурсів здійснюється у двох формах: в порядку загального
або спеціального використання (ст. 8 Закону України «Про рослинний
світ»).
У порядку загального використання
природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську
і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові
продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати
ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях.
Загальне використання природних
рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням
правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади
у галузі охорони навколишнього природного середовища, без надання
їм відповідних дозволів.
Збирання у порядку загального
використання дикорослих рослин, віднесених
до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо, забороняється. Також забороняється торгівля лікарськими і декоративними видами
рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку
загального використання природних рослинних ресурсів.
Загальне використання природних
рослинних ресурсів у разі їх виснаження, різкого зменшення
популяційної та ценотичної різноманітності тощо може бути обмежене Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими центральними
органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції (ст. 9 Закону України «Про
рослинний світ»).
1 ... 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 ... 178 Повернутися на початок книги
