Категорії

• Філософія
• Маркетинг
• Економіка
• Фінанси
• Менеджмент
• Гуманітарні науки
• Правова література
• Природничі та технічні науки
• Аудит, бухгалтерський, кадровий облік

Цікаво знати

Тут буде iнфо

Популярні книги

• Промышленный маркетинг
• Ринкове ціноутворення
• Индексы продукции и экономические барометры капиталистических стран
• Фондовый рынок
• Інформатизація світогосподарського розвитку
• Юридична конфліктологія
• Відшкодування зносу основних виробничих фондів
• Біржова діяльність
• Інтелектуальна власність
• Макроекономіка

Фінансове право

Тема 7. Правові основи страхування

Страхування є особливою формою перерозподільних відносин з приводу формування та використання цільових фондів коштів для захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб і відшкодування їм матеріальних збитків у разі несприятливих умов чи подій.

Страхування передбачає створення страхових фондів за раху­нок внесків окремих підприємств, юридичних та фізичних осіб. Управління й розпорядження такими фондами здійснює спеціа­льна страхова організація. Вона у відповідних випадках видає по­терпілим визначені договором суми.

Страхування — це відносини з захисту майнових та особис­тих інтересів фізичних та юридичних осіб під час настання пев­них подій (страхових випадків). Отже, за рахунок коштів із гро­шових фондів, що формуються за страхові внески.

Функції страхування:

відновлювана;

ощадна;

контрольна;

попереджувальна.

Страховий фонд є певною сумою грошових коштів, а відно­сини пов'язані з його утворенням і розподілом цих коштів наби­рають форми цивільних правовідносин. Це виняток із загального правила щодо фінансового права, тому що тут діє не метод імпе­ративу, а автономний метод.

Форми організації страхових фондів:

самострахування (децентралізоване страхування);

централізоване страхування;

централізоване страхування за рахунок децентралізованих джерел.

Отже, згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» під поняттям страхування слід розуміти вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридич­них осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), ви­значених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формується шляхом сплати грома­дянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхові правовідносини — це зобов'язання, відповідно до якого одна сторона — страховик має право отримати грошову суму під час настання страхового випадку та несе зобов'язання по сплаті страхових платежів, а інша сторона — страхуваль­ник — зобов'язана виплатити грошову суму та має право вимага­ти сплати страхових платежів.

Страхування слід розглядати як різновид підприємницької ді­яльності. Адже це правове поняття передбачає й регулює право­відносини, що настають, змінюються чи припиняються згідно з правовим договором страхування, тобто згідно з договором на основі чинного законодавства за рахунок грошових фондів, сфо­рмованих із страхових внесків.

Сама діяльність страхових компаній є підприємницькою і ре­гулюється Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 р., Цивільним (гл. 31 «Державне страхування») і Господар­ським кодексами, а також іншими нормативно-правовими акта­ми.

Страхові компанії є підприємствами, що створені згідно зі статтею 2, названого закону у формі акціонерних, повних, коман- дних або товариств із додатковою відповідальністю. Отже їх дія­льність регулюється також Законом України «Про господарські товариства».

Страхування є одним з видів взаємної допомоги у разі яко­гось страхового випадку збитки однієї особи розкладаються між багатьма особами, для кожної з яких вони ледь відчутні. Воно знижує ризик виробництва і створює гарантію суб'єктів госпо­дарювання.

Страхові правовідносини є різновидом цивільно-правових зобов'язань суб'єктів. Суб'єктами цих правовідносин вва­жаються страховики (ст. 2) і страхувальники (ст. 3).

Страховики — юридичні особи, створені у формі акціонер­них товариств, повних товариств, командитних товариств та то­вариств з додатковою відповідальністю, які отримали ліцензію на заняття страховою діяльністю. Вони мають право вимагати спла­ти страхових платежів і зобов'язані виплатити вказану в договорі суму при настанні страхового випадку. Учасниками страховика повинно бути не менше трьох. Страховиками можуть бути тільки резиденти України іноземці, які мають до 49 % у статутному фо­нді. Страховики можуть здійснювати лише ті види страхування, які зазначені в ліценції.

 

1  ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22  ... 47 Повернутися на початок книги