Категорії

• Філософія
• Маркетинг
• Економіка
• Фінанси
• Менеджмент
• Гуманітарні науки
• Правова література
• Природничі та технічні науки
• Аудит, бухгалтерський, кадровий облік

Цікаво знати

Тут буде iнфо

Популярні книги

• Промышленный маркетинг
• Ринкове ціноутворення
• Индексы продукции и экономические барометры капиталистических стран
• Фондовый рынок
• Інформатизація світогосподарського розвитку
• Юридична конфліктологія
• Відшкодування зносу основних виробничих фондів
• Біржова діяльність
• Інтелектуальна власність
• Макроекономіка

Цивільне право

Сімейне право

У сучасному суспільстві першочергове значення мають особисті права людині. І одним з немайнових прав фізичної особи є право на сім'ю. Але зміна сімейного стану фізичної особи не впливає на загальний обсяг її конституційних прав та обов'язків. Однак в результаті укладання шлюбу окремі кон­ституційні права людини набувають особливого сімейно-право­вого наповнення.

Таким чином, сімейне право є сукупністю правових норм, які регулюють особисті немайнові та пов'язані з ними майнові від­носини громадян, що виникають у шлюбі, виходячи з належності до сім'ї. Іншими словами, галузь сімейного права регулює відно­сини між подружжям, порядок вступу до шлюбу; особисті та майнові відносини між ними, порядок та підстави припинення шлюбу, відносини між батьками, дітьми та іншими родичами. Крім того, нормами сімейного права регулюються відносини усиновлення, опіки та інші.

Основними джерелами сімейного права є Конституція України та Сімейний кодекс України. Так, ст. 51 Конституції України проголошує, що шлюб в нашій країні ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, кожний із подружжя у шлюбі та сім'ї має рівні права і обов'язки, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Сімейний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2003 р., визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійсню­ється з метою:

зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкре­тних осіб;

утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на по­чуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можли­вістю духовного та фізичного розвитку.

Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя. Учасники сімейних відносин не можуть мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціа­льного походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відпо­відно до моральних засад суспільства.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з макси­мально можливим урахуванням інтересів дитини та непрацездат­них членів сім'ї. Тобто дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Кон­венцією про права дитини, іншими міжнародними правовими ак­тами, визнаними в Україні.

Відповідно до Сімейного кодексу України особи, які досягли шлюбного віку, мають право на створення сім'ї. Шлюбний вік в Україні встановлено для жінки у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, як­що буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Сім'я, відповідно до Сімейного кодексу України, є первин­ним і основним осередком суспільства. Сім'ю складають осо­би, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх бать­ків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Проживання ж одні­єю сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для вини­кнення у них прав та обов'язків подружжя.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Релігій­ний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чо­ловіка прав та обов'язків подружжя. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Жінка та чоловік мо­жуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

 

1  ... 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103  ... 116 Повернутися на початок книги