Цивільне право
у приниженні
честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або
юридичної особи.
Моральна шкода
відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового
відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру
правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей
потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,
яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з
урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру
відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода
відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не
пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Виникнення,
здійснення та захист цивільних прав цивільне законодавство пов'язує з певними
строками та датами (термінами).
Строк — це певний
період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне
значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін — це
певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія або подія, яка має
юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на
подію, яка має неминуче настати.
Строки та терміни
можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочинами або рішенням
суду. Окрім того, за ступенем самостійності учасників цивільних правовідносин у
встановленні строків їх поділяють на імперативні та диспозитивні. Імперативні
строки не підлягають зміні за згодою сторін (наприклад скорочення термінів
позовної давності). Диспозитивні строки можуть бути змінені за згодою сторін
(наприклад строк оренди).
За розподілом
обсягу прав та обов'язків сторін за періодами часу розрізняють загальні та
окремі строки. Наприклад, загальний строк виконання повного обсягу робіт
встановлюється у генеральному договорі підряду, окремі ж строки зведення певних
об'єктів встановлюються договорами субпідряду.
За призначенням
строки поділяють на такі види:
строки виникнення
цивільних прав;
строки здійснення
цивільних прав;
строки виконання
цивільних обов'язків;
строки захисту
цивільних прав.
Строками
виникнення цивільних прав (правостворюючи- ми строками) є строки, з настанням
яких пов'язано набуття нових цивільних прав (наприклад настання повної
дієздатності фізичної особи, якій виповнилося 18 років).
Строки здійснення
цивільних прав — це строки, протягом яких суб'єкт правовідносин може
реалізувати належне йому суб'єктивне право.
Строки виконання
обов'язків визначають строки, протягом яких боржник зобов'язаний виконати свої
обов'язки (передати річ, майно; виплатити певну грошову суму).
До строків
захисту цивільних прав відносять строки, протягом яких особа, чиє право
порушено, може звернутися до відповідних органів з вимогою про примусове
здійснення і захист своїх законних прав. До таких строків належать претензійні
строки (тобто строки для заяви претензій) та строки позовної давності.
Строк, в межах
якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав
та інтересів, називається позовною давністю. Не поширюється позовна давність:
на вимоги, що
випливають із порушення особистих немай- нових прав;
на вимогу
вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
на вимогу про
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
на вимогу
власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 116 Повернутися на початок книги
